Васильківка

 

Селище Васильківка розташоване у південно-східній частині Дніпропетровської області на Придніпровській низовині, на правому березі річки Вовча, вище за течією на відстані 3,5 км розташоване село Вовчанське, на протилежному березі — селище Письменне та села Іванівка, Шев'якине, Павлівка і селище Правда. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера. Через селище пролягають автшляхи територіального значення Т 0401, Т 0408 і залізниця, станція Улянівка.

Середня висота над рівнем моря — 70-80 м з підвищенням до 100 м у східній частині, у районі залізничної станції Улянівка.

Біля населеного пункту є геологічна пам'ятка природи — скелі залізистих кварцитів на річці Вовчій та ландшафтний заказник загальнодержавного значення Бакаї.

Сусідні населені пункти: селище Правда (на північ), Бондареве, Вовчанське (на південь), Іванівка, Улянівка (на північний захід).

В околицях Васильківки розташовані кургани кочовиків-половців (XI—XIII століття).

У 1707 році за наказом Коша Запорізького на річку Вовчу був виставлений козацький пост, який вів спостереження за рухом татар. Так тут виник запорізький зимівник. Після ліквідації Січі у цій місцевості поселилася група козаків. До них у 1775 році приєдналось чимало родин, що переселилися з-під Кобеляк, що на Полтавщині. Зимівник перетворився на військову слободу Василькова. Назва її пов'язана з іменем першого поселенця Василя Покваліпта. У вересні 1775 року вона стала Васильківкою. У 1781 році в ній проживало близько 750 чоловік. Основним заняттям жителів було сільське господарство — хліборобство, тваринництво.

Завдяки вигідному розташуванню Васильківки на шляху, що вів на Запорожжя кількість населення швидко зростала і у 1859 році становила 4,3 тис. чоловік.

Станом на 1886 рік у селі мешкало 5 552 особи, налічувався 941 двір, були православна церква, школа, 9 лавок, 2 бондарні, 2 винних склади, 6 постоялих дворів, відбувалось 3 ярмарки на рік та базари по святах. Село було центром Васильківської волості Павлоградського повіту Катеринославської губернії.

Ще інтенсивніше село почало розвиватись із побудовою наприкінці XIX століття поблизу нього Катерининської залізниці. У 1901 році почав діяти паровий млин, з'явилися перші крамниці. В 1914 році в селі було 2 церковноприходські та 4 земські школи, відкрилась лікарня на 11 місць з 1 лікарем. Населення становило 12 тис. осіб.

Під час Першої світової війни та Визвольних змагань Васильківку завойовували різні війська, що діяли на цій території:

• квітень 1918 — німецько-австрійські війська;
• листопад 1918 — війська Червоної армії;
• червень 1919 — війська Добровольчої армії під командуванням генерала Денікіна;
• 30 грудня 1919 — остаточне завоювання села Червоною армією, встановлення радянської влади.

Після запровадження нового адміністративного поділу Української РСР село стала центром Васильківського району цієї ж губернії. З 1925 року з введенням окружної системи стала належати до Павлоградської округи. З 1926 року з об'єднанням Павлоградської й Катеринославської округ Васильківський район входить до Дніпропетровської округи. У 1932 році увійшла до складу Дніпропетровської області.

Під час колективізації у 1920-х роках у селі створено чотири колгоспи — «Заповіт Леніна», ім. Будьонного, ім. Ворошилова та ім. Леніна.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 136 жителів селища.

У 1940 році у Васильківці було 2 середні, 3 семирічні і 5 початкових шкіл, лікарня на 50 місць, поліклініка та амбулаторія, 4 клуби, бібліотека. Видавалась районна газета.

Під час Другої світової війни село було тимчасово окуповане німецькими військами 18 жовтня 1941 року. 17 вересня 1943 року звільнене радянськими військами.

У другій половині XX століття після відбудови завданих війною руйнувань село й далі розвивалося. У 1957 році Васильківці присвоєно статус селища міського типу. В цей період відбулося укрупнення колгоспів, до колгоспу ім. Леніна було приєднано інші артілі. У 1957 році створено Васильківську міжколгоспну будівельну організацію, у 1961 році на базі Улянівської МТС утворено районне відділення «Сільгосптехніка».

Інфраструктура Васильківки у 1967 році:

пошта, телеграф, телефонна станція, радіовузол, побутовий комбінат, телеательє;
35 торговельних установ;
районна лікарня на 210 ліжок, поліклініка, жіноча і дитяча консультації, аптека;
три середні, дві восьмирічні, п'ять початкових шкіл;
районний будинок культури та чотири колгоспних, районні бібліотеки для дітей і дорослих.

12 листопада 2014 року в селищі невідомими повалено пам'ятник Леніну.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Васильківського району, селище увійшло до складу новоутвореного Синельниківського району.

Примітки: Зірочками позначені дані переписів населення, без зірочок — відомості Державного комітету статистики України станом на 1 січня відповідного року.

Мова

Найбільші діючі підприємства: Васильківський сирзавод, Васильківський комбікормовий завод, ВАТ «Васильківська агропромтехніка», ОП «Васильківський комбінат промбудматеріалів». Діє декілька фермерських господарств.

 

Три середніх загальноосвітніх школи та одна неповна середня, два дошкільних навчальних заклади, центральна районна лікарня, ФАП.

У Васильківці діють районний та селищний будинки культури, музична школа, центральна і селищна бібліотеки, музей. У 2010 році відкрито спортивний комплекс «Олімпієць».

Через селище проходять:

• Придніпровська залізниця, є залізнична станція Улянівка та зупинна платформа Васильківка
• Т 0401 Дніпро — Васильківка — Покровське — Гуляйполе — Пологи — Токмак — Мелітополь
• Т 0408 Павлоград — Васильківка — Новомиколаївка — Оріхів — Токмак.

У селищі народилися:

• Бутенко Леонід Михайлович (1948—2018) — український хоровий диригент.
• Болгов Віталий Андрійович (нар. 2000) — призер чемпионату Європи 2021 року.
• Варакута Валерій Миколайович (1945—2021) — український диригент та педагог.
• Гаркуша Григорій Трохимович (1922—1993) — український графік.
• Дараган Олександр Сергійович (нар. 1978) — український борець греко-римського стилю, призер чемпіонатів світу та Європи, учасник двох Олімпійських ігор.
• Литвин Іван Тимофійович (1910—1983) — льотчик, Герой Радянського Союзу.
• Маслаченко Володимир Микитович (1936—2010) — радянський спортивний коментатор та футболіст.
• Рута Лідія Петрівна (нар.1937) — українська журналістка.
• Слинько Іван Іванович (1902—1994) — український історик.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Дніпропетровська область)

• Сайт Васильківської РДА^{[недоступне посилання з березня 2019]}
• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
• рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Павлоградскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911
• Васильківка — Інформаційно-пізнавальний портал| Дніпропетровська область у складі УРСР [Архівовано 20 квітня 2021 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)

• І. М. Остапенко, В. М. Охотник., В. М. Штейн. Василькі́вка // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А. Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969: 959 с. — С. 142-151

•   Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Васильківка
• Васильківка [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ

Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.