Бертельс Євген Едуардович (13 (25) грудня 1890, Санкт-Петербург — 7 жовтня 1957, Москва) — радянський сходознавець, член-кореспондент АН СРСР (1939), член-кореспондент АН Іранської (1944), Арабської АН в Дамаску (1955).
Отримав вищу музичну і юридичну освіту. Закінчивши в 1920 році факультет східних мов Петроградського університету, поступив до Азіатського музей АН СРСР (нині інститут сходознавства АН СРСР), де працював до кінця життя. Спеціаліст з історії перської, таджицької та ряду тюркських літератур, дослідник суфізму і суфійської літератури, творчості Фірдоусі, Нізамі, Джамі, Навої. Основні праці присвячені історії культури народів Близького і Середнього Сходу.
Євген Едуардович Бертельс — засновник і керівник радянської школи іранської текстології. Для нього характерні широта діапазону досліджень.
Тричі арештований в Ленінграді, щоразу ненадовго. У жовтні 1922 та в 1925 — як «французький шпигун», в 1941 — як «німецький».
This article uses material from the Wikipedia Українська article Бертельс Євген Едуардович, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.