Бельсько-Бяла: місто на правах повіту Польщі

Найбільше місто Бєльської агломерації.

Бельсько-Бяла Bielsko-Biała
Герб Прапор
Ратуша
Основні дані
49°49′21″ пн. ш. 19°02′40″ сх. д. / 49.82250° пн. ш. 19.04444° сх. д. / 49.82250; 19.04444
Країна	Польща
Регіон	Сілезьке воєводство
Столиця для	Бельський повіт і Бельське воєводство
Межує з — сусідні нас. пункти Ґміна Вілямовіце, Ґміна Чеховиці-Дзедзиці, Ґміна Ясениця, Ґміна Бренна, Ґміна Вільковіце, Щирк, Ґміна Кози, Ґміна Бествіна, Ґміна Явоже, Цешинський повіт, Бельський повіт ?
Засновано	Бельсько - XI століття Бяла - 1560
Перша згадка	1312
Магдебурзьке право	Бельсько - 1312 Бяла - 1723
Площа	124,51 км²
Населення	174534 (2011)
· густота	1411 (2008) осіб/км²
Висота НРМ	262-1117  м
Міста-побратими	Вольфсбург (25 травня 1998)[3], Гренд-Репідс (22 жовтня 1991)[4], Крагуєваць (18 травня 2002)[5], Лілінталь[6], Монреале[7], Жиліна (13 жовтня 1997)[8], Безансон (25 травня 2000)[9], Акко (30 травня 1997)[10], Бая-Маре (19 травня 2001)[11], Тржинець (15 грудня 1999)[12], Бердянськ (17 вересня 2000)[13], Фрідек-Містек (14 липня 1999)[14], Кіркліссd (13 жовтня 1997)[15], Ньїредьгаза (9 червня 2018)[16], Сольнок (23 вересня 1995)[17], Устка (20 липня 2002)[18], Донауштадт (22 березня 2009)[19], Тіне[d][6], Ранкагуа[6], Шицзячжуан[7], Стадсканал[6], Ольштин
Телефонний код	(48) 33
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	S
GeoNames	3103402
OSM	r2425988  ·R
SIMC	0923584
Поштові індекси	43-300 до 43-382
Міська влада
Вебсайт	um.bielsko.pl
Мапа
Логотип Бельсько-Бяли
Бельсько-Бяла у Вікісховищі

Перші згадки про місто Бельсько датовані 1312 роком. У 1951 році міста Бельсько і Бяла Краковська (міський статус з 1723 роки) були об'єднані. При цьому місто Бельсько входило до складу Сілезії, а Бяла — до складу Малопольщі.

Історія міста до об'єднання в 1951 році

Історія Бельсько-Бяли

 

 

 

1 січня 1951 року Біла Краківська була об'єднана з Бєльсько в одне місто Бєльско-Біла. У 1952 році було ліквідовано Польський будинок праці, заснований за часів Австрійської Польщі. 25 листопада 1956 року в Бельсько-Бялій почали друкувати тижневик Хроніка Бескидів^[pl], які до 1989 року видавалася органом Робітничої об'єднаної партії (PZPR), а з 4 січня 1990 року незалежне періодичне видання. У 1957 році у Бельсько-Бяла  було засновано Товариство землевласників. У 1969 році побудувався ляльковий павільйон на місці зруйнованої синагоги напроти театру, а з 1975 року — галерея сучасного мистецтва BWA в якому проводилися фестивалі такі як Тиждень культури Бескидів чи Бельська осінь.

Під час польської кризи 1968 року мер міста Мечислав Мочар звинуватив у розпалюванні студентських протестів «сіоністів», і зажадав їхнього вигнання до Ізраїлю. Він наголошував на єврейському походженні головних винуватців протестів у Варшавському університеті. Згідно з його словами, боротьба з сіонізмом не мала нічого спільного з антисемітизмом. У результаті цієї кампанії кількість євреїв у Бельсько-Бялій скоротилася з 456 до 50 осіб, які продовжували асоціювали себе з релігійною громадою. 

У 1971 році було ліквідовано трамвайні лінії, вирішивши таким розширити рух громадського транспорту, що мав базуватися тільки на автобусах. У 1970—1980 рр. розпочалося будівництво багатоповерхівок. 

У 1971 році було створено Завод Малолітражних Автомобілів на підставі угоди між польською компанією «FSO» і «Fiat» для виробництва за ліцензією польської версії «Fiat 126» під маркою «Polski Fiat 126p» на базі невеликого заводу з виробництва мотопомп «Polmo». «Fiat 126p» став найпопулярнішим польським автомобілем та отримав через свою невелику габаритність прізвисько «малюк» (пол. Maluch). З 1972 р по 1983 р підприємство випускало також автомобілі «FSO Syrena», виробництво яких було передано із заводу «FSO» у Варшаві. Для розширення виробництва польських фіатів в 1975 р побудований новий завод в Тихах, а на заводі у Бельсько-Бялій залишилося виробництво двигунів. У 1991 році компанія була приватизована і отримала назву «Fiat Auto Poland».

 У 1975—1998 рр. роках місто було адміністративним центром Бельського воєводства. 

Економічна криза після 1989 року позначилися на промислових районах міста. Найбільш постраждала текстильна промисловість, яка майже зникла з Бельсько-Бяли. У 2001 році на базі Бельської філії політехнічного університету в Лодзі відкрилася гуманітарний та політехнічний факультативи.  У 2001—2009 роках на місці зруйнованих текстильних заводів «Lenko» та «Finex» було збудовано торгівельно-розважальний центр «Galeria Sfera». 

З 1 січня 1999 р., після нової адміністративної реформи, Бельсько-Бяла увійшла до складу Сілезького воєводства. У 2018 році на місцевих виборах переміг Ярослав Клімашевський, який нині очолює уряд в Бельсько-Бялій.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

У місті розташована Студія мальованих фільмів, яка випустила мультсеріал «Болек і Льолек».

 

У місті є клуб «Подбескідзе», який грає на «Міському стадіоні».

Уродженці

• Рафал Антонєвський (* 1980) — польський шахіст, гросмейстер.
• Богдан Смолень (1947—2016) — польський комедійний актор
• Еріх Кольбенгаєр (1852-1927) — радник уряду, будівельний радник, архітектор, інженер, директор ц. к. Державної промислової школи у Чернівцях, професор, збирач буковинської селянської вишивки.

Померли

• Зофія Коссак-Щуцька (1889—1968) — польська письменниця.
• Еріх Кольбенгаєр (1852-1927).