Батбаян

Більшість істориків ідентифікують Батбаяна з Безміром (Безмѣръ) з «Іменника булгарських правителів». Після смерті хана Кубрата очолив державу, проте йому не вдалося зберегти її цілісність. Між ним та братами розпочалися конфлікти, чим скористалися хозари, що почали наступ зі сходу.

668 року Батбаян зазнав від них поразки і визнав залежність від Хозарського каганату. Таким чином він був незалежним правителем усього 3 роки — з 665 по 668.

Він та його наступники прийняли титул «Балтавар» і стали номінальними володарями земель Великої Болгарії.

• Ангелов Д. Образуване на българската народност. — София: Наука и изкуство, 1971. — 400 с.
• Андреев Й., Пантев А. Българските ханове и царе. От хан Кубрат до цар Борис III. — Велико Търново: Абагар, 2004. — 368 с.
• Божилов И. А., Гюзелев В. Т. История на България. — София: Анубис, 1999. — Т. 1. — 704 с.
• Димитров Х. Историческата действителност в «Именника на българските ханове» // Преслав 4. — 1993. — С. 245.
• Златарски В. История на Българската держава през средните векове. — София: Захарий Стоянов; Св. Климент Охридский, 2007. — Т. 1. Първо Българско царство. Ч. 1. Епоха на хунобългарското надмощие. — 486 с.

• «Заповіт Кубрата [Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.]» «Завет Кубрата [Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.]», документальний фільм, Україна.

Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.