Апаратне Забезпечення

До апаратного забезпечення належать: електронні схеми (арифметичні, логічні, цифрові і аналогові), реалізовані у вигляді різних електронних пристроїв і приладів, пристрої вводу-виводу, схеми і компоненти живлення (батареї, перетворювачі напруг і струмів), діагностична і тестувальна апаратура, пасивні компоненти (шасі, корпуси, стійки, комп'ютерні роз'єми і інше).

Персональні комп'ютери

 

 

 

Персональний комп'ютер (ПК, англ. personal computer, PC) є одним з найбільш використовуваних типів комп'ютера через його універсальність і низьку ціну. Ноутбуки є концептуально схожими, але можуть використовувати спеціальні компоненти для зменшення споживаної потужності.

Корпус і блок живлення

Комп'ютерний корпус вміщує більшість компонентів системи і забезпечує їх механічну фіксацію і захист від можливих пошкоджень при перенесенні, як і захист від електростатичних розрядів. Також дизайн корпуса впливає на рух повітряних потоків всередині нього (що важливо у випадку сильного нагрівання компонентів) і на екранування електромагнітного випромінення, генерованого електричними схемами. У великих корпусах типу «башта» зазвичай є достатньо простору для кількох додаткових твердих дисків і іншої периферії. Один з напрямків сучасного^[коли?] дизайну ноутбуків — від'єднувана клавіатура, що за наявності сенсорного екрану дозволяє легко перетворити комп'ютер на планшетний комп'ютер.

Ентузіасти часто змінюють корпуси під власні потреби чи естетичні смаки (case modding^[en]).

Майже завжди корпус настільного комп'ютера містить також блок живлення — пристрій для перетворення змінного струму мережі на набір напруг, необхідних для живлення схем комп'ютера. Ноутбуки можуть працювати від вбудованих акумуляторів, а блок живлення в них як правило виконує роль зарядного пристрою.

Системна плата

Системна плата — важлива частина комп'ютера, що зв'язує в єдине ціле його основні електронні компоненти (центральний процесор, оперативну і постійну пам'ять, інтерфейси пристроїв вводу-виводу, що під'єднуються до портів.

У одному з перших «персональних» комп'ютерів MITS Altair 8800 центральна плата була повністю пасивною і являла собою кілька роз'ємів (слотів), з'єднаних паралельно (даний підхід пізніше трансформувався у промислову шину S-100, затверджену IEEE). У Altair 8800 центральний процесор розміщувався на окремій платі, що вставлялася у один зі слотів, так само як і контролери пристроїв вводу-виводу.

Сучасні системні плати можуть містити наступні компоненти:

• Центральний процесор, що здійснює більшість обчислень, потрібних для виконання комп'ютерних програм. Через виділення процесором тепла він зазвичай охолоджується за допомогою радіатора з додатковим вентилятором або без; існують і системи рідинного охолодження. Починаючи з середини 2010-х років більшість процесорів містять також вбудований графічний співпроцесор. Тактова частота процесора визначає, як швидко він виконує інструкції, і вимірюється як правило у мегагерцах або гігагерцах. Багато^[які?] сучасних процесорів мають можливість понаднормового збільшення частоти («розгін», «оверклокінг»), при цьому відповідно збільшується його тепловиділення.
• Набір мікросхем підтримки, або чипсет (англ. chipset), що як правило включає так званий північний міст і опційно південний міст. Головні функції чипсета: організація інтерфейсу між процесором, оперативною пам'яттю, шинами розширення і вбудованими пристроями вводу-виводу.
• Оперативна пам'ять (RAM), де зберігаються код і дані програм, які виконує процесор. Модулі оперативної пам'яті як правило виготовляються за стандартом DIMM; починаючи приблизно з 2015 року типовими об'ємами модулів DIMM є 2, 4 або 8 гігабайт.
• Мікросхеми постійної пам'яті (ROM), де зберігається firmware або базова система вводу-виводу — спеціальна програма, що починає виконуватися, коли на комп'ютер подається живлення або він перезапускається. Процес початкового «розкручування» системи називається bootstrapping^[en].
• Шини розширення зі з'єднувачами або слотами, до яких під'єднуються плати, що реалізують додаткову функціональність.
• Гальванічний елемент для живлення напівпостійної пам'яті BIOS.
• Мікросхеми відеоконтролера, у випадку, коли системна плата має відеовихід для під'єднання монітора.
• Інші контролери і інтерфейси вводу-виводу.

Карти розширення

Карта розширення (від англ. card), або плата розширення — друкована плата зі стандартизованим роз'ємом, що може бути вставлена у слот на системній платі з метою розширення функціональності комп'ютера. Наприклад, якщо системна плата не містить вбудованого аудіоконтролера, але має слот розширення, проблему можна вирішити додаванням у слот звукової плати.

Пристрої збереження інформації, накопичувачі

Жорсткий диск — пристрій збереження інформації довільного доступу, заснований на принципі магнітного запису. Твердотільний накопичувач (SSD) — комп'ютерний енергонезалежний запам'ятовуючий пристрій, на основі мікросхем пам'яті; альтернатива жорсткому диску. Оптичний накопичувач — електричний пристрій для зчитування і (залежно від конструкції) запису інформації з оптичних носіїв (наприклад, CD-ROM або DVD-ROM).

Пристрої вводу-виводу

Мейнфрейми

Комп'ютери рівня департаменту («міні-ЕОМ»)

Суперкомп'ютери

Токсичні матеріали і речовини

Вплив на довкілля

Комп'ютерна техніка — пристрої та системи пристроїв, що є компонентами комп'ютера, а також самі комп'ютери та обладнання, яке працює спільно з комп'ютерами (периферійні пристрої) і забезпечує деяку додаткову функціональність (друк або сканування документів, доступ до мережі, захист від збоїв живлення тощо).

Види комп'ютерної техніки

• Комп'ютери (суперкомп'ютери, мейнфрейми, кластери, сервери, робочі станції, персональні комп'ютери, ноутбуки, КПК і т. ін.);
• Комп'ютерна периферія (термінали, принтери, сканери, плотери, джерела безперебійного живлення) тощо;
• Мережеве обладнання (маршрутизатори, комутатори, модеми та інше).
• Мікропроцесорні системи (мікроконтролери, ПЛК тощо)

• Апаратне забезпечення ПК [Архівовано 30 серпня 2014 у Wayback Machine.]
• У. Б. Ярка, Т. М. Білущак. 1 // Інформатика та комп'ютерна техніка : навчальний посібник (у 2-х частинах). — Львів, 2015. — 199 с. — (Інформація. Комунікація. Документація; випуск 6)

Це незавершена стаття про апаратне забезпечення. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.