Ві́ктор Никано́рович Андріє́вський (11 листопада 1885(18851111), Полтава — 15 вересня 1967, Дорнштадт, ФРН) — громадський діяч, публіцист та педагог.
Андрієвський Віктор Никанорович | |
---|---|
Народився | 11 листопада 1885 Полтава, Російська імперія |
Помер | 15 вересня 1967 (81 рік) Дорнштадт, Німеччина |
Громадянство | Російська імперія — УНР |
Діяльність | політик, публіцист, педагог |
Галузь | політична діяльність[1][1] і публіцистика[1] |
Alma mater | Імператорський університет Святого Володимира |
Знання мов | німецька і українська[1] |
Партія | УДХП |
Закінчивши природничий факультет Київського університету (1907) з 1909-го викладав хімію і товарознавство в Полтавському комерційному училищі.
Співпрацював з часописами «Рідний край», «Сніп», «Літературно-науковий вістник».
Від 1912 р. член «Громади». В 1913—1916 рр. — гласний Полтавського губернського земства. У 1917 р. обраний гласним Полтавської міської думи, а також членом правління губернського учительського союзу.
Співзасновник УДХП (1917), в 1917—1918 — Полтавський губернський комісар народної освіти. Брав участь у реорганізації нижчої школи започаткувавши курси українознавства.
З приходом у 1919-му році до влади більшовиків змушено залишив Полтаву та виїхав до Галичини, де керував проддепартаментом Державного секретаріату ЗУНР.
У лютому 1919 р. переїхав до Станиславова, де працював на посаді урядовця для особливих доручень та очолював відділ по ввозу продовольства Управління головноуповноваженого за харчування Галичини й Буковини. Разом з М. Чудіновим (Богуном) поборював у ЗОУНР ліворадикальну агітацію УПСР. Учасник Надзвичайного з’їзду УНДП, обраний до керівних органів партії (Станиславів, 28–29.03.1919). Увійшов до складу Республіканської хорової капели під керівництвом О. Кошиця і гастролював у ЗУНР (Станиславів, Стрий), Чехословаччині та Австрії.
З 1920 р. на еміграції в ЧСР — працював у культурно-просвітницьких організаціях в таборах для інтернованих у містах Ліберець та Яблонець-над-Нисою. Від 1922 — директор гімназії та референт з культури української громади в Каліші. В червні 1941 був обраний другим заступником голови Українського Національного Комітету у Кракові.
У повоєнні роки мешкав у Німеччині де займався публіцистикою.
20 травня 2015 року у місті Полтава вулицю Петровського перейменували на вулицю Віктора Андрієвського.
This article uses material from the Wikipedia Українська article Андрієвський Віктор Никанорович, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.