Анатолій Станкевич
Анатолій Станкевич (у миру Олександр Станкевич; 1821, Мінська губернія — 23 січня 1903, Москва) — білоруський релігійний діяч.
| Анатолій Станкевич | ||
| ||
|---|---|---|
| 29 вересня 1892 — 30 жовтня 1892 | ||
| Попередник: | Віталій Йосифов | |
| Наступник: | Олександр Светлаков | |
| ||
| ||
| ||
| 24 квітня 1887 — 25 мая 1886 | ||
| Попередник: | Йосиф Баженов | |
| Наступник: | Димитрій Самбікін | |
| Альма-матер: | Віленська духовна семінарія | |
| Науковий ступінь: | магістр богослов'яd | |
| Діяльність: | священник | |
| Ім'я при народженні: | Олександр Станкевич | |
| Народження: | 1821 | |
| Смерть: | 23 січня (5 лютого) 1903 Москва, Ново-Спаський монастир | |
| Священство: | 5 серпня 1860 | |
| Чернецтво: | 5 грудня 1848 | |
| Єп. хіротонія: | 25 травня 1886 | |
Життєпис
Народився у 1821 у родині священника Мінської єпархії.
У 1843 закінчив Віленську духовну семінарію.
2 квітня 1844 висвячений на священика.
Овдовівши, 5 грудня 1848 року постригся у чернецтво.
У цьому ж році вступив до Санкт-Петербурзької духовної академії, яку у 1853 закінчив зі ступенем магістра богослов'я і призначений інспектором Мінської духовної семінарії.
6 січня 1856 зведений у сан ігумена.
5 серпня 1860 зведений у сан архімандрита і призначений ректором Полоцької семінарії.
З 4 квітня 1861 — настоятель Вітебського Маркового монастиря.
З 13 березня 1867 — настоятель Новгород-Сіверського Спасо-Преображенського монастиря і з 1868 наглядач Новгород-Сіверського духовного училища.
З 29 квітня 1876 — викладач Симбірської духовної семінарії.
З 9 січня 1879 — настоятель посольської церкви в Афінах.
У Афінах виявив особливу діяльність. Організував при посольській церкві училище для дітей і утворив при Посольській місії учений ареопаг з росіян і греків.
25 травня 1886 хіротонізований на єпископа Балтського, вікарія Подільської єпархії.
З 24 квітня 1887 — єпископ Острогозький, вікарій Воронезької єпархії.
З 12 липня 1890 — єпископ Уманський, вікарій Київської єпархії.
З 29 вересня 1892 — єпископ Калузький і Боровський.
29 січня 1894 звільнений від управління єпархією і призначений членом Московської Синодальної Консисторії і настоятелем Заіконоспаського монастиря.
20 грудня 1898 звільнений від управління монастирем.
Користувався любов'ю і повагою за сумлінне служіння в церкві, за зворушливе читання Євангелія (особливо у Страсний тиждень), за повчальні і розумні проповіді, які він читав завжди напам'ять.
Пожертвував два найдавніші пергаментні ефіопські рукописи Санкт-Петербурзькій духовній академії.
Помер 23 січня 1903 на спокої у Московському Ново-Спаському монастирі, але похований не в Москві.
Твори
- Наставления, внушаемые приходским священникам при совершении св. Таинств. Слово было сказано в неделю о Закхее. // «Гродненские ЕВ». 1904. № 8.
- «Слово, сказанное в неделю о Закхее». «Гроднен. Епарх. Вед.» 1904, № 8.
Посилання
- Анатолий (Станкевич) на сайте «Русское православие»
- Епископ Острогожский Анатолий (Станкевич) (1887—1890) [Архівовано 29 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Анатолій Станкевич, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.