Алія Ізетбегович

Президент Республіки Боснії і Герцеговини у 1990—1996 роках, член Президії у 1996—2000 роках.

Алія Ізетбегович босн. Alija Izetbegović
1-й Президент Боснії і Герцеговини
20 грудня 1990 — 5 жовтня 1996 року
Попередник:	Посаду започатковано
Наступник:	Посаду ліквідовано
Голова Президії Соціалістичної Республіки Боснія і Герцеговина
20 грудня 1990 — 5 квітня 1992 року
Попередник:	Обрад Піляк
Наступник:	Посаду ліквідовано
Член Президії Боснії і Герцеговини
1996 — 2000
Народження:	8 серпня 1925(1925-08-08) Босанскі-Шамац, Королівство сербів, хорватів і словенців
Смерть:	19 жовтня 2003(2003-10-19) (78 років) Сараєво, Боснія і Герцеговина
Причина смерті:	серцево-судинні захворювання
Поховання:	Kovači Cemeteryd
Національність:	Босняк
Країна:	Югославія і Боснія і Герцеговина
Релігія:	Іслам, сунітського спрямування
Освіта:	Сараєвський університет
Партія:	Партія демократичної дії
Діти:	син: Бакір
Автограф:
Нагороди:	King Faisal International Prize in Service to Islamd (1993)
Медіафайли у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Народився в родині мусульманського торговця, був п'ятою дитиною в родині. 1928 року його рідні переїхали до Сараєва.

1940 року вступив до релігійно-політичної організації «Молоді мусульмани». 1943 року закінчив середню школу і вступив до сільськогосподарського технікуму. За часів Другої світової війни тісно співпрацював з прибічником Гітлера, великим муфтієм Єрусалима Аміном аль-Хусейні та німецькими нацистами, надаючи допомогу під час формування з боснійських мусульман 13-ї дивізії СС («Ханджар-дивізія», яка відзначилась звірствами у відношенні до сербів).

1946 року був засуджений до трьох років ув'язнення за антидержавну діяльність, в тому числі активну участь у виданні журналу «Муджахід».

1949 року після виходу на волю вступив на юридичний факультет Сараєвського університету, закінчив його 1956 року. Працював юридичним консультантом у транспортних компаніях, одночасно продовжував займатись політичною діяльністю.

На початку 1980-х років написав «Ісламську декларацію», 1983 року був засуджений до 14 років в'язниці (з них відсидів 6).

1990 року був обраний головою Президії Боснії і Герцеговини у складі колишньої Югославії.

На час його перебування на посаді припала Боснійська війна. 2 травня 1992 року був заарештований в аеропорту Сараєва, проте вже наступного дня звільнений в обмін на вільну евакуацію казарм югославської армії з Сараєва. 1994 року зустрічався в Сараєві з Усамою бін Ладеном.

1995 року в результаті проведеної спільно з хорватською армією операції «Буря» з території ліквідованої Республіки Сербська Країна втекло 230—250 тисяч сербів. Того ж року підписав Дейтонську угоду від Боснії і Герцеговини.

 

19 жовтня 2003 року помер від хвороби серця, був похований на цвинтарі «Ковачі» (Сараєво).

У серпні 2006 року було здійснено акт вандалізму й підірвано його могилу.

Син — Бакір Ізетбегович — член Президії Боснії і Герцеговини від боснійських мусульман (з 6 листопада 2010 року).

• Зелені берети (Боснія і Герцеговина)

• М. С. Каменецький. Ізетбегович Алія // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

• Помер Ізетбегович — колишній лідер боснійських мусульман [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]