Ава́рська мо́ва (самоназва «магӏарул мацІ, mah̨arul mac̨») — одна з мов аваро-андійської групи нахсько-дагестанської сім'ї мов, якою розмовляють аварці та споріднені народності Дагестану.
В основі літературної мови лежить північне наріччя (болмацӀ, bolmac̨).
Аварська мова | |
---|---|
магӀарул мацӀ, авар мацӀ mah̨arul mac̨, avar mac̨ | |
Поширена в | Росія, Азербайджан, Казахстан, Туреччина, Грузія |
Регіон | Дагестан |
Носії | 1,000,000 |
Писемність | кирилиця і Avar alphabetd |
Класифікація | |
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-1 | av |
ISO 639-2 | ava |
ISO 639-3 | ava |
Споконвічну лексику аварської мови складають слова як загальнодагестанського, так і власне аварського походження. Також існують запозичення з інших мов (переважно з арабської, перської, російської та тюркських).
З арабської мови запозичені слова, пов'язані з релігією; абстрактні поняття; морально-етичні поняття; слова, пов'язані з відносинами між людьми; суспільно-політичні та економічні терміни; позначення людей за професією, родом занять і т. д.; лексика науки, мистецтва та освіти; пов'язані з якісними характеристиками; назва одягу, домашніх прикрас та домашніх предметів; лексика рослинного та тваринного світу; назви будівель та їхніх частин; позначення явищ неживої природи, назви продуктів харчування; назви частин тіла.
З тюркських мов запозичені назви родичів та позначення осіб; позначення домашніх предметів; музичних інструментів; знарядь праці, зброя; назви предметів одягу, постілі, тканин, прикрас; назви домашніх та диких тварин, а також лексика тваринництва; назви овочів, фруктів, рослин та продуктів харчування; будівельна та сільськогосподарська термінологія; позначення предметів та явищ неживої природи; абстрактна лексика.
З перської мови запозичені слова, пов'язані з назвами домашніх та диких тварин та їх поняття; назви рослин; позначення осіб; назви будівель; назви предметів одягу, домашніх предметів, інструментів; назви продуктів харчування, ліків.
З російської мови запозичена лексика сільськогосподарського та промислового виробництва; адміністративно-ділова лексика; суспільно-політична лексика; лексика культури, мистецтва, спорту, науки та освіти; назви одягу, домашніх предметів, меблів, побутової та іншої техніки; транспортна термінологія; позначення продуктів харчування; позначення речовин, будівельних матеріалів.
Для фонетики характерні рухомий наголос, що змінює сенс слова (наприклад, «вівця» — гӏи: родовий відмінок — гӏия́л, множина — -гІиял), редукція голосних та наявність аблаута.
В граматичній системі — велика кількість лабільних дієслів; багатовідмінковість; можливість утворення конструкцій з двійним номінативом при аналітичній формі дієслова — присудка (наприклад, «Батько поле оре» — Инсуца хур бекьулеб буго / эмен хур бекьулев вуго); позначення суб'єкта дієслів чуттєвого сприйняття суперлативом (локативним відмінком); співіснування двох контрастних конструкцій — ергативної та номінативної — в сфері функціонування перехідного дієслова, та ін.
Аварська мова є рідною для більшості аварців, що мешкають в Дагестані, на півночі Азербайджану, північному сході Грузії та в Туреччині. Як другою аварською користуються андо-цезькі народи. Кількість мовців в Росії — 715 297 ос. (2010). Приблизна кількість людей, для яких аварська мова є рідною — 703 тис. ос. (2010).
Сучасна абетка:
А а | Б б | В в | Г г | Гъ гъ | Гь гь | ГӀ гӀ | Д д |
Е е | Ё ё | Ж ж | З з | И и | Й й | К к | Къ къ |
Кь кь | КӀ кӀ | КӀкӀ кӀкӀ | Кк кк | Л л | М м | Н н | О о |
П п | Р р | С с | Т т | ТӀ тӀ | У у | Ф ф | Х х |
Хх хх | Хъ хъ | Хь хь | ХӀ хӀ | Ц ц | Цц цц | ЦӀ цӀ | ЦӀцӀ цӀцӀ |
Ч ч | ЧӀ чӀ | ЧӀчӀ чӀчӀ | Ш ш | Щ щ | Ъ ъ | Ы ы | Ь ь |
Э э | Ю ю | Я я |
«Заповіт» Т. Шевченка аварською мовою (переклав Шигабуддін Микаїлов)
|
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Кавказ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Аварська мова, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.