Аали Токомбаєв: Киргизький письменник,народний поет Киргизії

Аали Токомбаєв (кирг.

Народний поет Киргизії (1945), академік Академії наук Киргизької РСР (1954), Герой Соціалістичної Праці (1974). Один із зачинателів киргизької літератури. На батьківщині його називають «киргизький Пушкін» і «Ала Тоо» — по імені найбільшого гірського хребта Киргизії.

Аали Токомбаєв
кирг. Аалы Токомбаев
Аали Токомбаєв: Киргизький письменник,народний поет Киргизії
Псевдо Balka, Балка[1][2] і Чалкар[2]
Народився 7 листопада 1904(1904-11-07)[1]
Кайїндиd, Пішпекський повітd, Семиріченська область, Туркестанське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер 19 червня 1988(1988-06-19) (83 роки)
Бішкек, Киргизька РСР, СРСР
Країна Аали Токомбаєв: Киргизький письменник,народний поет Киргизії СРСР
Діяльність письменник, поет, журналіст, перекладач
Галузь література
Alma mater Національний університет Узбекистану
Науковий ступінь академік
Знання мов кигризька
Партія ВКП(б)[1]
Нагороди

Біографія

В ході повстання 1916 року його сім'я втекла до Китаю, а в 1917 році на зворотному шляху його сім'я загинула, в результаті чого Аали залишився сиротою. У 1922 році він був прийнятий в Ташкентську школу-інтернат.

7 листопада 1924 року — вийшов перший номер першої національної газети «Еркін-Тоо», на сторінках якої був надрукований вірш «День народження Жовтня». Автор Аали Токомбаєв з того часу вказує на 7 листопада як день свого народження (справжня дата народження через відсутність записів невідома).

У 1927 році закінчив Середньо-азійський державний університет. У тому ж році став працювати в газеті «Червоний Киргизстан». У 1930—1931 роках він був редактором киргизького сектора Центрвидаву (Москва), а в 1931 став головним редактором Державного видавництва Киргизької АРСР. Далі він продовжував працювати на різних посадах в різних періодичних виданнях республіки, а в 1934—1949 роках (з перервами) очолював Спілку письменників Киргизії.

У 1938 році був заарештований за підозрою в причетності до Соціалістичної туранської партії. Також звинувачувався в апології «націоналістичного» епосу «Манас» і «реакційної» творчості акина Клич Молдо. Також в провину було поставлено «націоналістичний» роман у віршах «Криваві роки», присвячений середньоазійському повстанню 1916 року. Винним себе не визнав. У 1939 році звільнений і повернувся до активної роботи.

У 1947 піддавався партійній критиці у зв'язку з постановою про журнали «Звезда» і «Ленінград».

У 1963—1980 роках був депутатом Верховної Ради Киргизької РСР.

Джерела

Посилання

Tags:

БішкекКемінський районКиргизька РСРКиргизька моваТерскей Ала-Тоо

🔥 Trending searches on Wiki Українська:

БровариПсоріазLockheed Martin F-35 Lightning II2022Реєстраційний номер облікової картки платника податківТкаченко Олександр ВладиславовичСписок слов'янських богівДаніяКвітка ЦісикВільха (ракетний комплекс)Мел ГібсонГорбунов Олексій СергійовичНомерні знаки УкраїниУкраїнська греко-католицька церкваПолтаваКомаров Дмитро КостянтиновичБлейк ЛайвліНосівЖемчугов Володимир ПавловичНімеччинаСимоненко Василь АндрійовичЗеленський Володимир ОлександровичОрден «За мужність»Українська Центральна РадаЧорнобиль (мінісеріал)ЛіхтенштейнNaspersАб'юзивні стосункиМайкл Джексон118-та окрема механізована бригада (Україна)ПоділляПилипенко Віктор СергійовичПрокопенко Денис Геннадійович451 градус за ФаренгейтомБіла ЦеркваКозакиПолтавський палійМалінін Олександр МиколайовичФранко Іван ЯковичСили територіальної оборони Збройних сил УкраїниСандулесу Лілія ВасилівнаНідерландиПіхва жінкиКравчук Леонід МакаровичLinuxЕнеїда (Котляревський)128-ма окрема гірсько-штурмова бригада (Україна)71-ша окрема єгерська бригада (Україна)ДрогобичКосмачСписок кодів МКХ-10Шевченко Андрій Миколайович54-та окрема механізована бригада (Україна)Кличко Віталій ВолодимировичДень прикордонника УкраїниКубаньYAKTAK36-та окрема бригада морської піхоти (Україна)Догу ПерінчекКонституція УкраїниЧорнобильська катастрофаІдея націїСвітан Роман ГригоровичПорошенко Петро ОлексійовичУкраїна (назва)DeepStateMapLiveГривняСталін Йосип ВіссаріоновичОпозиційний блок «Не так!»Раян ҐослінґRammsteinМальтаРослини Червоної книги УкраїниКітБолбочан Петро ФедоровичРосійська мова🡆 More