Іцхак Рабин

 

Дід Іцхака — Менахім Рабічов жив у селі Сидоровичі, нині Іванківського району Київської області. У Сидоровичах у 1886 народився батько Іцхака — Нехемія Рабічов, який емігрував з України 1904 року до США і змінив прізвище.

Іцхак мріяв про вищу аграрну освіту й працю на землі, а йому довелося прожити життя у військовій формі й померти лише за одну спробу знайти нарешті мирне розв'язання архіскладних міжнаціональних проблем. Нагородою за останнє стало визнання міжнародної громадськості й Нобелівська премія миру (1994).

Іцхак Рабин став генералом у 33 роки. З 1964 — начальник Генерального штабу збройних сил Ізраїлю.

Вийшовши у відставку, І. Рабин став послом у США (1968—1973). Повернувшись на батьківщину, зайнявся політичною діяльністю і був обраний у Кнесет (парламент). Очолив міністерство праці. Після відставки Голди Меїр, став наймолодшим прем'єр-міністром Ізраїлю (внаслідок політичного протистояння та порушення закону дружиною вимушений 1977 року залишити посаду глави уряду).

 

У 1984—88 — міністр оборони. У всі роки, коли І. Рабин очолював військове відомство, він дбав про обороноздатність своєї країни й досяг у цьому значних успіхів (реформував збройні сили, добивався забезпечення армії сучасними високотехнологічними видами зброї).

1992 — знову прем'єр-міністр Ізраїлю.

1994 — з лідером Палестини Ясиром Арафатом підписав Декларацію про принципи врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту, за що був удостоєний Нобелівської премії миру (разом з Я. Арафатом та Ш. Пересом). Цей крок не був схвалений значною кількістю ізраїльтян.

Цього ж року підписав мирну угоду з Йорданією.

4 листопада 1995 — вбитий єврейським екстремістом на мітингу в Тель-Авіві.

 

Законом про День Пам'яті від 1997 року постановлено, що дванадцятий день місяця Хешван за єврейським календарем стане офіційним днем пам'яті Іцхака Рабина.

До кінця 2007 року ім'я Іцхака Рабина мали: 28 шкіл; 8 навчальних містечок; 26 проспектів, вулиць, доріг і мостів; 14 районів, 13 мікрорайонів (з них 4 в Тель-Авіві); 12 садів, бульварів і дерев, посаджених на честь покійного прем'єра; 11 площ; 10 будинків і комплексів, у тому числі театр; 7 парків; 3 громадських центри; 3 факультети (в Хайфі та Єрусалимі); 2 урядових містечка (в Хайфі і Нацереті); 2 синагоги; 2 спортивних комплекси; 2 відділення травматології; 1 населений пункт (Цур-Іцхак, який зводять поряд з селищем Цур-Ігаль); 1 військова база; 1 торговий комплекс (у Кір'ят-Оно); 1 лікарня; 1 електростанція; КПП в Ейлаті на кордоні з Йорданією. Крім цього, в Тель-Авіві побудований величезний Центр вивчення спадщини Рабина.

В Одесі вулиця названа на честь Іцхака Рабина.