Ірен Френ
Ірен Френ (фр.
| Ірен Френ | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Irène Frain | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | фр. Irène Marie Anne Le Pohon[1] | |||
| Народилася | 22 травня 1950[2][3][4] (73 роки) Лор'ян, Морбіан, Франція | |||
| Країна | .svg){kind=small} Франція | |||
| Діяльність | письменниця, журналістка, професор | |||
| Мова творів | французька | |||
| Нагороди | ||||
| Сайт: irenefrain.com | ||||
| | ||||
 Ірен Френ у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народилася у старовинному порті Лор'яні, заснованому в XVIII столітті Французькою Ост-Індською компанією, в сім'ї було п'ятеро дітей. Батько пройшов через німецький полон, працював вчителем, мати — швачкою. Письменниця була сформована культурою своєї батьківщини, Бретані, у майже сільській обстановці, сповненій знегод. Про своє дитинство в Бретані письменниця пізніше розповіла в книгах «Узбережжя любові» (2001) та «Будинок біля джерела» (2000).
У 1969 році Ірен вийшла заміж і народила дочку. У 1972-1977 вивчала класичну літературу (французьку, латину, грецьку) у середній школі в Ланьї-сюр-Марн і в Шампіньї-сюр-Марн. У 1975-1981 Ірен викладала латину і латинську літературу в Сорбонні в Парижі.
У 1979 році Ірен Френ дебютувала історичною роботою по золотому століттю британського судноплавства, «Коли бретонці населяли моря».
Вона присвятила свій перший роман бретонському мореплавцеві вісімнадцятого століття Рене Мадеку[fr] («Магнат», 1982). Цей роман мав успіх і сформував лист: сенс сюжету, іноді сухий, а іноді і яскравий, здатність змусити читача співпереживати героям, частка гумору і яскрава уява. Романи Ірен Френ мають дві глибинних течії, що часто перетиналися: інтерес до питань, пов'язаних зі статусом жінок і пристрасть до Сходу.
Творчість
- 1979:Quand les Bretons peuplaient les mers
- 1980:Les Contes du cheval bleu les jours de grand vent
- 1982:Le Nabab
- 1984:Modern Style
- 1986:Désirs
- 1989:Secret de famille
- 1990:Histoire de Lou
- 1991:La Guirlande de Julie
- 1992:Devi
- 1992:Quai des Indes
- 1993:Vive la Mariée
- 1994:La vallée des hommes perdus
- 1995:L'Homme fatal
- 1995:La Fée chocolat
- 1996:Le Roi des chats
- 1997:Le Fleuve bâtisseur
- 1998:L'inimitable
- 1999:À jamais
- 2000:La Maison de la source
- 2000:Julien Gracq et la Bretagne
- 2001:La Côte d'amour
- 2002:Pour que refleurisse le Monde(спільно з Жетсун Пема)
- 2003:Les Hommes etc.
- 2004:Le Bonheur de faire l'amour dans sa cuisine et vice et versa
- 2007:Au Royaume des Femmes
- 2007:A la Recherche du Royaume
- 2007:Gandhi, la liberté en marche
- 2009:Les Naufragés de l'île Tromelin
Примітки
Посилання
- Le site internet d'Irène Frain [Архівовано 10 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Présentation et critique du livre «Les Naufragés de l'île Tromelin» [Архівовано 28 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про літераторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Ірен Френ, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.