Конус

Ко́нус (лат. conus від дав.-гр. κώνος — «шпичак шолома», «шишка») заст. кружі́ль— геометричне тіло, отримане шляхом об'єднання всіх променів, що виходять...

Інструмента́льний ко́нус — конічний хвостовик різального інструменту (свердло, зенкер, фреза, розвертка, затискний патрон) і конічний отвір відповідного...

Ко́нус ви́носу, ко́нус ви́несення (англ. alluvial fan; alluvial cone; detrital fan; fan; debris cone; нім. Schuttkegel m, Schuttfächer m, Schwemmkegel...

Тексту́ра «ко́нус в ко́нус» (фунтикова текстура; рос. конус в конус текстура, англ. cone in cone structure; нім. Tütentextur f, cone-in-cone Textur f) —...

час виверження. Типи вулканічних конусів включають стратоконуси, бризкові конуси, туфові конуси та шлакові конуси. Ко́нус розбри́зкування (англ. spatter...

Зрі́заний ко́нус — геометричне тіло, що знаходиться між площиною, що перетинає конус паралельною до його основи і самою основою. Вираз, що дозволяє обчислити...

Шлаковий конус — крута конічна гора з вулканічного шлаку, який накопичується навколо вулкана. Шлаковий конус має від десятків до сотень метрів заввишки...

Конус Нахта (англ. Nahta Cone)— шлаковий конус на півночі Британської Колумбії, Канада, розташований в 69 км південний захід від Татогги, та 9 км на північ...

Конус руйнування або конус струсу — конусоподібне ущільнення матеріалу внаслідок його удару твердим предметом чи падіння на твердий предмет. При рівній...

Опуклий конус у лінійній алгебрі — підмножина векторного простору над упорядкованим полем, замкнутим відносно лінійних комбінацій з додатними коефіцієнтами...

Конус Вінстона — оптичний елемент, що має форму частини параболоїда обертання не симетричної відносно осі цього параболоїда з дзеркальною внутрішньою...

Конус осипу (англ. talus cone) — акумулятивна форма рельєфу, що утворюється біля підніжжя гірських схилів внаслідок денудації і осипання уламкового матеріалу...

Конус в топології — топологічний простір, що одержується з вихідного простору X {\displaystyle X} стягненням підпростору X × { 0 } {\displaystyle X\times...

Піроско́п або ко́нуси Зе́ґера — набір керамічних зразків у вигляді зрізаних пірамідок висотою 4—5 см, що мають різну температуру плавлення і призначені...

Конус (геометрія) — геометричне тіло, отримане шляхом об'єднання всіх променів, що виходять з однієї точки — вершини конуса, і таких що проходять через...

Ко́нус Ма́ха — область локалізації звукових хвиль у середовищі, генерованих об'єктом, в умовах їх відносного руху на надзвукових швидкостях. Конус Маха...

Південний конус (ісп. Cono Sur, порт. Cone Sul) — південна частина Південної Америки, формою нагадує перевернутий конус, розташована під тропіком Козерога...

Конус географічний (Conus geographus) — вид черевоногих молюсків з родини Conidae. Черепашка довжиною 43-166 мм. Черепашка велика, овально-конічної форми...

  Конус Вільямса — конус-супутник гори Едзіза, розташований 36 км на схід від Телеграф-Крік . Він знаходиться недалеко від північного краю льодовикового...

Артеріальний конус (лат. conus arteriosus) — частина серця деяких риб (хрящові, лопатепері, осетроподібні, панцирникоподібні, дводишні) та амфібій. Знаходиться...