Амелія Адамо

Амелія Адамо є дочкою Ельди Адамо, яка народилася у Муці в 1923 році. Її батько виховувався у будинку, де мама працювала. Амелія разом з мамою приїхала до Швеції в 1947 році, коли їй було дев'ять місяців. Поки їй не виповнилося шість років, вона постійно була зі своєю матір'ю, яка працювала покоївкою у Швеції.

6 лютого 1954 року мати Амелії вийшла заміж за фабричного робітника Оскара Адамо (1926—2005). Так Амелія отримала прізвище вітчима. Після одруження матері, Адамо чотири роки навчалася в монастирській школі у Накці.

У 1974 році вона здобула освітній ступінь бакалавр мистецтв. А у 1975 році почала працювати репортером у шведському Жіночому журналі. У 1979 році вона перейшла репортером до часопису «Господиня будинку» (швед. Husmodern).  З 1981 по 1983 роки вона працювала на посаді випускаючого редактора - VeckoRevyn. Наступні сім років  (1984—1991) виконувала функції менеджера в газеті Aftonbladet. А у 1991 році Амелія очолила цей часопис, що мав серйозні проблеми. Але Адамо за три роки вдалось газету знову зробити провідною. У 1994 році вона була менеджером Ungförlaget.

Відомою у Швеції вона стала після появи у 1995 році журналу «Амелія», що належить Бонні, який названий її іменем. У тому ж році вона стала публічним директором та заступником виконавчого директора «Bonniers Weekly». У 2002 році вона була призначена на посаду професора JMG в Гетеборзі.

Вона також заснувала журнал Тара 2000, а потім у 2006 році створила часопис М-магазин, 2006 р., 50+журнал. Адамо також з'явилася в альманасі «Для всіх матерів: 16 відомих жінок пишуть про матусь» (швед. Till alla mammor : 16 kända kvinnor skriver om mammarollen), що побачила світ у 1997 році та книзі «Секс, сестринство та деякі люди пізніше» (швед. «Sex, systerskap och några män senare»), яка побачила світ у 2010 році.

Адамо часто бере участь у публічних дебатах, де вона любить займати позиції з різних питань. Вона, між іншим, називає 1980-ті роки лінивими і розпещеними, називаючи дітей «…корисливими, самоцентровими та самоцентровими…»

Крім того, вона була послом Години Землі. У тому ж дусі, вона заснувала у 2006 році так звану Mappie-galan, де нагороджуються «Зрілі привабливі піонери» («Mogna Attraktiva Pionjärer»).

У шлюбі з Ларсом С. Г. Еріксоном (1930—1985) народилось двоє дітей. Вона вийшла заміж у 1982 році. Втім, Адамо з 1985 року жила разом з Торб'єром Ларссоном. А вже 2015 року зустрілася з перукарцем Лусіо Бенвенуто.

• 2007 рік — Золота нагорода Стокгольмської міської ради.

  Адамо нагороджена численними престижними нагородами:

• звання «Менеджер року» 1997,
• Велика премія журналістів (Stora Journalistpriset) 1986 і 2003 рр.,
• премія Riksorganisation Award асоціації раку молочної залози 2004 р.,
• Премія у журналістиці від інституту JMG, Гьотеборг протягом 2002—2003 років.
• номінована у 1988 році на приз «Письменник року» від Товариства науки і народної освіти з мотивацією «для некритичної журналістики в неділю та Законах про здоров'я» Афтонбладета.

Примітки

Друковані джерела

• Амелія Адамо — шість рецептів успіху, 2000.
• Хто це 1997
• Амелія (журнал)
• Журнал М
• Хто є хто: біографічний довідник, 1999, ЕЦП. Елізабет Gafvelin, P. A. Norstedt & сини, Видавці, Стокгольм 1998 ISBN 91-1-300536-7 номер ISSN 0347-3341. 26

Вебджерела

• Менеджер журнал — статті про adamo
• Я [Архівовано 17 листопада 2010 у Wayback Machine.]
• Журналіст^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
• Я [Архівовано 25 квітня 2009 у Wayback Machine.]
• ПФД
• Експресивний
• М [Архівовано 12 грудня 2010 у Wayback Machine.]