Жозеф Симон Галлієні́ (фр.
Сумно відомий в Мадагаскарі як французький воєначальник, який відсторонив від влади і відправив у заслання королеву Мадагаскару Ранавалуну III і скасував 350-річну монархію на острові.
Жозеф Галлієні | ||
---|---|---|
Joseph Gallieni | ||
Народження | 24 квітня 1849[1][2][…] Сен-Беат[4] | |
Смерть | 27 травня 1916[1][3][…] (67 років) Версаль[4] рак простати | |
Поховання | Alphonse-Karr cemeteryd | |
Країна | Франція | |
Приналежність | ||
Освіта | Національне військове училище і Особлива військова школа Сен-Сір | |
Звання | дивізійний генерал | |
Командування | XIII Corpsd | |
Війни / битви | битва при Базеї (Французько-прусська війна) Перша світова війна Битва на Марні (1914) | |
Нагороди | | |
Жозеф Галлієні у Вікісховищі |
Галлієні був відкликаний з відставки з початком Першої світової війни. Як військовий губернатор (комендант) і організатор оборони Парижа відіграв важливу роль у Першій битві на Марні, коли реквізував паризькі таксі (таксі Марни) і на них перевезли підкріплення з Парижа, що стало однією з причин поразки німецьких військ.
З жовтня 1915 по березень 1916 Галлієні — міністр оборони Франції, 1921 р. йому посмертно присвоєно звання Маршал Франції.
Галлієні народився 24 квітня 1849, Сен-Беаі, Верхня Гаронна. Мати — корсиканка, батько Гаетан Галлієні — італієць, народився в Польяно-Міланезе, регіон Ломбардія; був солдатом-піхотинцем, дослужився до чину капітана.
Після навчання у Національному військовому училищі в Ла-Флеш Жозеф Галлієні вступив в Особливу військову школу Сен-Сір в 1868 році. 15 липня 1870 р. йому присвоєно звання другого лейтенанта і він розпочав службу в 3-му полку морської піхоти, а за три дні почалася французько-прусська війна.
У складі цього полку Галлієні брав участь у битві при Седані, був поранений і взятий в полон 1 вересня 1870 р. у Базеї. Перебував у полоні у Німеччині і повернувся до Франції 11 березня 1871 року. В полоні вивчав німецьку мову, вів записник, який назвав німецькою, англійською та італійською “Erinnerungen of my life di ragazzo” (“Спогади про моє життя з юнацтва”).
25 квітня 1873 р. Жозефу Галлієні присвоєно звання лейтенант і відправлено до 2-го полку морської піхоти, з яким він розпочав свою службу в колоніях, прибувши на острів Реюньйон, де провів три роки.
11 грудня 1876 р. здобув призначення у військовий підрозділ сенегальських стрільців і 20 грудня відбуває в Дакар, столицю Сенегалу, на північно-західну межу Чорної Африки. Брав участь у різних дослідженнях і військових експедиціях. В 1878 році Галлієні здобув звання капітана.
30 січня 1880 р. він відпливає на човні з міста Сен-Луї до міста Рішар-Толь (близько 100 км) по річці Сенегал. 29 березня Ж. Галлієні прибув до міста Бафулабе в Малі, де уклав договір з місцевими володарями, що дозволило встановити тут протекторат Франції.
У 1905 році війська під його командуванням брали участь у каральній операції, яка була спрямована проти малагасійських повстанців, які намагались досягнути незалежності своєї країни, яка була окупована і перетворена на французьку колонію внаслідок другої франко-малагасійської війни.
Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Жозеф Галлієні, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.