Чувашия

Чувашия либӧ Чувашму (чув.

Чуваш Республика
Чăваш Республики
Канпас
Чувашия
Дӧрапас
Чувашия
Канму Рочму
Статус республика
Веськӧдлан шӧрин Шубашкар
Медыджыд каръяс Шубашкар, Сене Шубашкар, Канаш
Панöм 1920' воын
Президент Игнатьев Михаил Васильевич
СПВ (2007)
СПВ морт вылад
69,5
53,6
Каналан кыв чуваш, роч
Олысьяс (2010 во)
1 251 619 (41-ӧд места)
Олысь лыд 70,5 морт/км²
Мутас 18 300 км² км² (Ва-1,5% %, 74-ӧд места)
Чуваш Республика мусерпасын
Час кытш +3
Телефон код +7 835
Пошта индӧсъяс 428000-428999
Автомобиль код 21, 121

Канкарыс — Шубашкар. Шубашкарсянь Мӧскуаӧдз 630 км.

Ним

Чувашму шусьӧ сідз чуваш войтыр серти, коді тані важысянь олӧм да кодлы татчӧ вӧлі лӧсьӧдӧма автономия.

Статус

Чуваш Республика — Роч Федерация кутантор.

География

Чувашму куйло Асыввыв Европа шыльыдінын, Волга ю бердын, сы вожъяс Сура да Свияга костын. Мувывторйыс — 18,3 сюрс км.кв.

Саридз веркӧссянь медвылынін республикаас — 286,6 метра.

Чуваш Республикакӧт ордчӧн куйлӧны: войвылын Мари Эл, асыввылын Татарстан, лунвылын Ульяновск обласьт да Мордовия, рытыввылын Макаръя обласьт.

История

Веськӧдлӧм

Чуваш Республикаын 21 веськӧдлан район, 9 кар, 8 карок, 1700 гӧгӧр ичӧт оланін.

Канкар

Республикалӧн канкар — Шубашкар, кытӧн олӧ 500 сюрс морт. 2003' воын сійӧ вермис конкурсын «Рочмуын олан понда медбур кар».

Муниципал районъяс

Чувашия 
Чуваш Республика юкалӧм
Район Шӧрин
1 Уладӧр район Улатăр кар
2 Элек район Элĕк посад
3 Падӧрьел район Патăрьел посад
4 Вӧрнар район Вăрнар посёлок
5 Ебресь район Йĕпреç посёлок
6 Канаш район Канаш кар
7 Кузлавка район Кузлавка кар
8 Комсомольскӧй район Комсомольскӧй посад
9 Красноармейскӧй район Красноармейскӧй посад
10 Херле Чутай район Хĕрлĕ Чутай посад
11 Сендервӧрри район Сĕнтĕрвăрри кар
12 Мургаш район Муркаш посад
13 Пӧрачкав район Пăрачкав посад
14 Вӧрмар район Вăрмар карок
15 Серпю район Çĕрпӳ кар
16 Шубашкар район Кӳкеç посёлок
17 Шӧмӧршӧ район Шăмăршă посад
18 Семерле район Çĕмĕрле кар
19 Едерне район Етĕрне кар
20 Ельчек район Елчĕк кар
21 Тӧвай район Тăвай посад

Оланінъяс

Оланінъяс, кӧні олӧ 5 сюрс мортысь унджык
2010' вося гижӧдӧм серти
Шубашкар 456,6 Пӧрачкав 10,3 (2009)
Сене Шубашкар 127,4 Едерне 9,6
Канаш 45,6 Ибреси 9,4 (2008)
Уладӧр 38,2 Сендервӧрри 9,1
Семерле 31,7 Сене Лапсар 7,8 (2008)
Серпю 13,5 Вӧрмар 6,2 (2008)
Кюкесь 11,7 (2008) Нурӧс 5,8 (2008)
Вӧрнар 10,8 (2008) Падӧрьел 5,7 (2003)
Кузлавка 12,4 Шӧнгӧрдам 5,1 (2003)

Отир

Чуваш Республикаын олысьяс — 1279 сюрс морт (2009). Йӧзлӧн тшӧкыда — 69,9 морт/км² (2009), карсаяс — 57,7 % (2009).

Чужанвуж серти

2002' вося гижӧдӧм дырйи Чуваш Республикаын олӧма 106 этнос, на пӧвстын чувашъяс — кык коймӧд торысь унджык, рочъяс — нёльӧд торысь унджык:

Чужанвуж 1926 во,
сюрс морт (*)
1939 во,
сюрс морт (*)
1959 во,
сюрс морт (*)
1970 во,
сюрс морт (*)
1979 во,
сюрс морт (*)
1989 во,
сюрс морт (*)
2002 во,
сюрс морт (*)
Чувашъяс 667,7 (74,7 %) 777,2 (72,2 %) 770,4 (73,0 %) 856,2 (70,0 %) 887,7 (68,4 %) 906,9 (67,8 %) 889,3 (67,7 %)
Рочьяс 178,9 (20,0 %) 241,4 (22,4 %) 263,7 (24,0 %) 299,2 (24,5 %) 338,2 (26,0 %) 357,1 (26,7 %) 348,5 (26,5 %)
Тотара 22,6 (2,5 %) 29,0 (2,7 %) 31,4 (2,9 %) 36,2 (3,0 %) 37,6 (2,9 %) 35,7 (2,7 %) 36,4 (2,8 %)
Эрзя-мокшаяс 24,0 (2,7 %) 22,5 (2,1 %) 23,9 (2,2 %) 21,0 (1,7 %) 20,3 (1,6 %) 18,7 (1,4 %) 16,0 (1,2 %)

2010 вося гижӧдӧм дырйи войтырыс вӧлі чужанвуж серти юкӧма со кыдз :

Чужанвуж Кыным морт Процент
Чувашъяс 889 268 67,69 %
Рочьяс 348 543 26,53 %
Тотара 36 401 2,77 %
Эрзя-мокшаяс 16 383 1,25 %
Украинсаяс 6 422 0,49 %
Марияс 3 600 0,27 %
Беларусъяс 1 881 0,14 %
Армяна 1 261 0,14 %
Азербайджансаяс 857 0,07 %
Чигана 751 0,06 %
Немечъяс 520 0,05 %

Овмӧс да быт

Культура

Лыддянтор

Ыстӧдъяс

Пасйӧдъяс


Шаблон:Чуваш Республикалӧн каръяс

Tags:

Чувашия НимЧувашия СтатусЧувашия ГеографияЧувашия ИсторияЧувашия ВеськӧдлӧмЧувашия ОтирЧувашия Овмӧс да бытЧувашия КультураЧувашия ЛыддянторЧувашия ЫстӧдъясЧувашия ПасйӧдъясЧувашияРоч кывРочмуЧуваш кыв

🔥 Trending searches on Wiki Коми:

ƏКатарЕнТывсярПерым пемӧс стильÇMВатикан1977-ӧд воH1979-ӧд воХорватияМедшӧр лист бокТы2009-ӧд воКосму тӧлысь 21-ӧд лунÚJМоз тӧлысь 13-ӧд лунĆÀВенгрияИжкарӦтувтчӧм Араб ЭмиратъясŻЭстонияУзбекистанМоз тӧлысь 17-ӧд лунВыль АфонПортугал кывКитай1799 воӦшым тӧлысь 4-ӧд лунГогынФунт стерлинг1980-ӧд воясТӧвшӧр тӧлысь 28-ӧд лунСербияLБушенёва Анастасия ВладимировнаСараношТаврово1821-ӧд во1937-ӧд воЛиссабонГинкгоЧериЛюксембургПерепелица Яков СергеевичĽ1915-ӧд воИталия2004-ӧд воÈСалар кывГригорий календарАрмения2014-ӧд воМортКомиясЕвропаса Союз🡆 More