Коре́йська мо́ва (кор.
Також поширена у Японії, Китаї, США, Канаді та деяких центральноазійських країнах серед корейської діаспори. Загальне число мовців досягає 80 мільйонів.
Корейська мова | |
---|---|
півд. 한국어 півн. 조선말 | |
Поширена в | Республіка Корея, КНДР, КНР, Японія, США, Канада |
Носії | 77 300 000 осіб (2019)[1] |
Місце | 12 |
Писемність | хангиль, ханча |
Класифікація | Корейські мови[en]
|
Офіційний статус | |
Офіційна | Південна Корея, Північна Корея |
Регулює | Південна Корея: Національний інститут корейської мови |
Коди мови | |
ISO 639-1 | ko |
ISO 639-2 | kor |
ISO 639-3 | kor |
SIL | kor |
Корейська мова вважається ізольованою мовою, однак у неї є декілька вимерлих споріднених мов, які разом із корейською мовою та чеджуською[en] мовою (нею розмовляють у провінції Чеджу і вважається, що вона дещо відрізняється) утворюють корейську мовну родину. Припускається, що лінгвістична батьківщина корейської мови знаходиться десь в Маньчжурії. Гіпотетично відноситься до алтайських мов, хоча її класифікація є досі спірною. Розрізняють 6 діалектів: північно-східний, що включає корейські говори північно-східного Китаю, північно-західний, центральний, південно-східний, який має велику кількість загальних рис з північно-східним, південно-західним діалектами, а також діалект острова Чеджу, який, як і північні діалекти, зберіг ряд архаїчних рис. Діалектичні відмінності корейської мови головним чином стосуються лексики та фонетики, меншою мірою морфології, однак у 20 столітті відбувається нівелювання діалектів.
З різноманітних гіпотез генетичної спорідненості корейської мови найбільш розповсюдженою є, так звана, алтайська, прибічники якої, спираючись на фонетичну відповідність, структурну схожість та етимологічні дані, або відносять корейську мову (іноді разом з японською) до тунгусо-маньчжурської гілки, або визначають її як особливу гілку, що виділилась раніше інших — 3-го тис. до н. е. В лексиці корейської мови є декілька пластів: власне корейські слова, включаючи ономатопію; ханмунні або запозичення з китайської мови, різноманітних типів; старі запозичення з санскриту, монгольської та маньчжурської, нові — з російської, англійської та інших європейських мов.
Сучасну корейську мову, як і сілланську мову, деякі лінгвісти відносять до ханьської гілки.
До 1894 писемною літературною корейською мовою був ханмун (див. ханча). Після створення в 1444 фонетичного письма розширились можливості для розвитку літературної корейської мови. Сучасна літературна мова була кодифікована в 1933 як «стандартна мова» (пхьоджунмаль) з опорним сеульським говором центрального діалекту. В 1966 в КНДР замість «стандартної мови» був уведений статус «культурної мови» (мунхвао). Її нормою вважався пхеньянський говір. Через розподілення країни на дві частини єдиний процес нормування літературної корейської мови був порушений, і, власне кажучи, таким чином розвиваються дві його різновидності.
Корейські епіграфічні пам'ятки на ханмуні датуються початком 5 століття. Ранні тексти, записані китайськими ієрогліфами способом іду, збереглись з 9 ст.
Запис | Прості Голосні | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Хангиль | ㅏ | ㅓ | ㅗ | ㅜ | ㅡ | ㅣ | ㅐ | ㅔ | ㅚ | ㅟ |
МФА | a | ʌ | o | u | ɯ | i | ɛ | e | ø | ɰi |
Стара латинка | a | ŏ | o | u | ŭ | i | ae | e | oe | wi |
Нова латинка | a | eo | o | u | eu | i | ae | e | oe | wi |
Єльська латинка | a | e | o | u/wu | u | i | ay | ey | oy | wi |
Українська | а | о | o | у | и | і | е | е | ве | ві |
Запис | Складені голосні (дифтонги) | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Хангиль | ㅑ | ㅕ | ㅛ | ㅠ | ㅒ | ㅖ | ㅘ | ㅙ | ㅝ | ㅞ | ㅢ |
МФА | jа | jʌ | jo | ju | jɛ | je | wа | wɛ | wʌ | we | ɰi |
Стара латинка | ya | yŏ | yo | yu | yae | ye | wa | wae | wŏ | we | ŭi |
Нова латинка | ya | yeo | yo | yu | yae | ye | wa | wae | wo | we | ui |
Єльська латинка | ya | ye | yo | yu | yay | yey | wa | way | wo | wey | uy |
Українська | я | йо | йо | ю | я | є | ва | ве | во | ве | ий |
Запис | Приголосні | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Хангиль | ㄱ | ㄲ | ㅋ | ㄷ | ㄸ | ㅌ | ㅂ | ㅃ | ㅍ | ㅈ | ㅉ | ㅊ | ㅅ | ㅆ | ㅎ | ㄴ | ㅁ | ㅇ | ㄹ |
МФА | k~g | k͈ | kʰ | t~d | t͈ | tʰ | p~b | p͈ | pʰ | tɕ~dʑ | tɕ͈ | tɕʰ | s~ɕ | s͈~ɕ͈ | h~ɦ | n | m | ŋ | l~ɾ |
Стара латинка | k | kk | k' | t | tt | t' | p | pp | p' | ch | tch | ch' | s | ss | h | n | m | ng | r |
Нова латинка | g/k | kk | k | d/t | tt | t | b/p | pp | p | j | jj | ch | s | ss | h | n | m | ng | r/l |
Єльська латинка | k | kk | kh | t | tt | th | p | pp | ph | c | cc | ch | s | ss | h | n | m | ng/ŋ | l |
Кирилиця | к | кк | кх | т | тт | тх | п | пп | пх | ч | чч | чх | с | сс | х | н | м | н | р/л |
Аглютинативна мова, порядок слів SOV (підмет — додаток — присудок).
Наприклад:
난 차를 마십니다
нан чхариль масімніда
Я п'ю чай
난 — скорочено від 나는 нанин — я
차 — чай, 를 — закінчення знахідного відмінка
마십니다 — пити (у ввічливій офіційній формі; інфінітив — 마시다)
Залежний член завжди передує головному.
Корейська мова поділяється на два діалекти: центральнокорейський та чеджуський. Перший поширений на Корейському півострові, другий на острові — Чеджу. Центральнокорейський діалект поділяється на декілька наріч, які у свою чергу поділяються на ряд говорів.
Писемність
Латинізація
Кирилізація
most specialists... no longer believe that the... Altaic groups... are related […] Korean is often said to belong with the Altaic hypothesis, often also with Japanese, though this is not widely supported.
scholars have tried to establish genetic relationships between Korean and other languages and major language families, but with little success.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Корейська мова |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Корейська мова, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.