Къуэкӏыпӏэ Гъунэгъу

КъуэкӀыпӀэ Гъунэгъу (хьэр-бз. شرق أدنى, ивр. המזרח הקרוב, тыр-бз. Orta Doğu) — КъуэхьэпӀэ Азием хэт къэралхэмрэ Мысырымрэ зэреджэ щӀыпӀэращ.

А цӀэр абы КъуэкӀыпӀэ къэралыу Еуропэм нэхъ гъунэгъу зэрыгуэтым щхьэкӀэ фӀащауращ. Нэхъыбэу дэс лъэпкъхэр: хьэрыпхэр, персхэр, тыркухэр, курджыхэр, джуртхэр, азэрбиджанхэр, ермэлыхэр, ассирийхэр. Я нахъыбэм дин зырахьэхэр — ислъам динщ, ауэ КъуэкӀыпӀэ Гъунэгъум дунейм къэхутащ чыристан диныри иудей диныри. КъуэкӀыпӀэ ГъунэгъумкӀэ йокӀуэкӀ Еуропэм къикӀыу АзиемкӀэ гъуэгу нэхъыщхьэхэр.

Къуэкӏыпӏэ Гъунэгъу
КъуэкӀыпӀэ Гъунэгъу и шӀыпӀэтхыпхъэ

Дунейм и щытыкӀэр и нэхъыбэ зэманым гъущэщ. Псыхъуэ нэхъ иныу зытӀущ иӀэщ: Еуфратыр, Тигрыр, Нилыр, ахэри губгъуэ щӀэкӀэнымкӀэ ягъэсабэп. Дуней псом нахъыбэ дыдэу щӀы дагъэр къызыщӀах лъэныкъуэщ.

Жылэдэсхэр: хьэрыпхэр, къажэрхэр, тыркухэр, курджыхэр, журтхэр, азэрбиджанхэр, ермэлыхэр, ассирийхэр. Абыхэм я нахъыбапӀэр — мыслымэнхэщ.

Тхыдэ

КъуэкӀыпӀэ Гъунэгъум и тхыдэм и щӀэдзапӀэр къызыхихыр цӀыхум и япэдыдэ хъыбархэр къыщыхэӀукӀ, и цивилизациер щызыхэзыгъэувэкъудей зэманырщ. А зэманым зэрыщыщӀэдзауэ КъуэкӀыпӀэ Гъунэгъур иджыри къэс къонэ политикэ, культурэ, экономикэ, дин мыхьэшэшхуэ нэхъ зиӀэ ку. Мы щӀыпӀэм дунейм къытехьащ зороастрыгъэ, иудей дин, чыристан дин, ислъам. А лъаныкъуэм ищӀхэм итахэщ пасэрей къэралыгъуэхэр - Пасэрей Мысыр, Шумер, Пасэрей Ермэл, Къажэр империе, Вавилон, Ассирие, Хьарып хьэлифэт, нагъуэщӀхэри.

Иджырей КъуэкӀыпӀэ Гъунэгъум и гъунапкъэхэр щызэфӀэувар ЕтӀуанэ Дунейпсо Зауэм и еужь, Уэсмэн Империер къэрал хуит зэмылӀэужьыгъуэу щызэпыкӀам. Абы намыщӀ иджырей тхыдэм политик мыхьэнэшхуэ зиӀэр 1948 гъэм Журт къэралым и зыфӀэувэныгъэрщ.

Дуней псом щӀы дагъэ Ӏыхьэшхуэ зэрыиӀыгъым щхьэкӀэ е-20-нэ лӀэщӀыгъуэм КъуэкӀыпӀэ Гъунэгъум къылъос мыхьэнэщӀэ ин политик лъэнукъуэкӀи, я экономик зыужьыныгъэмкӀи. 1945 гъэм и еужькӀэ Сауд Хьарыпым, Къажэрым, Кувейтым, Иракум, ХьӀЗ'м щӀы дагъэ къыщӀэхыныгъэм лъэщыу зеужь.

Зауэ ЩӀыӀэм щыгъуэ КъуэкӀыпӀэ Гъунэгъур АШЗ-мрэ РССЗ-мрэ я зэпэубыдыгъуэ хъуа. Иджыпстум политикэмкэ шӀыпӀэр тэмэму щыткъым. Политикэ проблемэ иджыпсту щыӀэхэр нэхъ япэреуэ ираку зауэ, палестин-исраэл зэпэубыдыгъуэ, ермэлыхэм я геноцид нэхъ ину къапштэмэ КъуэкӀыпӀэ Гъунэгъ гурыӀуэгъуэр абым иджири хэбгъэхьэфыну - Афганистэнымрэ Пакистэнымрэ я Ӏохур зэрзэхэт политикэмкӀэ, Пакистэнымрэ Индиэмрэ я зэпэубыдыгъуэр Кашмирым шъхьэкӀэ, АШЗ-р Къажэрым теуэфыну зэрыщытыр.

Къэрал хэтхэр

Къуэкӏыпӏэ Гъунэгъу 
КъуэкӀыпӀэ Гъунэгъу

Абы намыщӀ уэплъ хъунущ

  • КъуэкӀыпӀэ
  • Курыт КъуэкӀыпӀэ
  • КъуэкӀыпӀэ Жыжьэ
  • Магъриб
  • Индэкитай

ТехьэпӀэхэр

Tags:

Къуэкӏыпӏэ Гъунэгъу ТхыдэКъуэкӏыпӏэ Гъунэгъу Къэрал хэтхэрКъуэкӏыпӏэ Гъунэгъу Абы намыщӀ уэплъ хъунущКъуэкӏыпӏэ Гъунэгъу ТехьэпӀэхэрКъуэкӏыпӏэ ГъунэгъуИвритИслъамТыркубзэХьэрыпыбзэ

🔥 Trending searches on Wiki Адыгэбзэ (Adighabze):

ӀэсетинхэрАӀуейгъурцБзужэркусэИ инагъырСыхьэт зонэАшокаТитикакэМэзтхьэрыкъуэфАндызКорбин БлюКилометр плӀимэВинсент Ван ГогГупта империэЦӀыжьдадэщхьэфӀыцӀэАгуаеИнджылызрэ УелсрэСтокголмНалщӀэчыпсАзгъэхэрЩачэМэзджэд лъэпкъырПлӀанэпэДемократ Джэрмэн РеспубликэЖьынду лъэпкъыгъуэрУэрпКортес ЭрнанГустав МалерКӀэпхъМэжарейӀестуарийПабло ПикассоБалеар тӀыгухэрДжордано БруноКӀахыбзэКорей Лъэпкъ Демократ РеспубликэГъуэжькуийХеящӀэКъыякъАпхъазХы ТрансгрессиэИндустриал револуциэКъанжэГудаутэ къедзыгъуэШэдыгъуэКубэАзиэ хывТхьэрыкъуэ лъэпкъырБарселонэ (топджэгу)АустриэКъуэкӀыпӀэ ГъунэгъуСуданБабыщ теплъэ лъэпкъырӀуащхьэмахуэТафэбзуХьэрыпыбзэКъэрал уэрэдАтлантикэ ХышхуэМахъшэбзуНахичеван Автоном РеспубликэГъуазджэАрхентинэ🡆 More