Xvi Століття: століття

• встановився клімат [у Європі], який в основному зберігається й сьогодні.
• у XVI—XVII ст. світ Сходу втратив своє «історичне обличчя», поступово потрапив у залежність від Заходу, як наслідок, з'явився привід стверджувати, що Схід відсталий, нерозвинутий тощо. На зламі Нового часу Схід був найбагатшою і найбільш заселеною частиною світу. У 1500 р. в Азії та Північній Африці проживало майже 288 млн осіб (68 % населення всієї Землі).
• В 1500 р. у країнах Заходу (католицькі країни Європи) жило 68 млн осіб, або 16 % усього населення Землі. На Європу (без Росії) припадало приблизно 18 % світового промислового виробництва.
• Населення Японії в 1500 р. становило 17 млн осіб (4 % жителів Землі).
• У 1500 р. у Індії (на інд. субконтиненті) проживало приблизно 116 млн осіб (24,1 % усього населення Землі).
• у масовий вжиток увійшли карети й візки.
• у другій половині XVI ст. англійці почали широко використовувати кам'яне вугілля.
• Італійські війни.

 

• 1527  — військове захоплення та руйнація Риму вояками Карла V (італ. Sacco di Roma), полон папи римського Климента VII. Зруйновано ренесансні будівлі Риму, пограбовано усі церкви та собори. Насильницьки обірвано розвиток Високого відродження в Римі. На хвилі настроїв занепаду та кризи виникають стилі маньєризм та бароко.
• Початок епохи Реформації в країнах північної Європи. Вперше подолано монополію Церкви на переклади Біблії. Відтоді вона перекладається протестантами.В Німеччини — виникло лютеранство, що виступило з ревізією існуючих догматів католицизму.
• Папський Рим відповів Контрреформацією, посиленням інквізиції та церковної цензури на всі сфери життя суспільства. Полювання на людей та спалення єретиків.
• Селянська війна в німецьких князівствах жорстоко придушена. Насильницька обірвано розвиток німецького Відродження.

 

• 1559  — Ватикан вперше розпочав друкувати «Індекс заборонених книг», які вилучають та спалюють на вогнищах.
• Військове захоплення територій в Америці з придушенням повсталих індіанців та масовим їх винищенням іспанськими завойовниками. Колонізація португальцями та іспанцями захоплених територій в Америці. Початок еміграції зайвих людей з Іспанії та Португалії в Америку.
• Варфоломіївська ніч   — 24 серпня 1572 року масове винищення протестантів (гугенотів) Франції в Парижі.

•  
  Варфоломіївська ніч в Парижі
•  
  Катування єретика в Іспанії
•  
  Приготування до спалення єретика в місті Ліма

• 1558–1603 — Єлизавета Велика, королева Англії.
• 1512–22 — Російсько-литовська війна.
• 1533–84 — Царювання Івана IV Васильовича (Грозного).
• 1547— Повстання у Москві.
• 1558–83 — Ливонська війна. Уже за півроку від початку війни царські війська Івана Грізного вийшли на береги Балтики, а Орден розвалювався на дрібні шматки. Аби запобігти катастрофі, магістр добровільно уступив південно-східну частину своїх земель Польщі, Північну Естонію — Швеції, острів Езель — Данії, а сам, залишившись на чолі Курляндії та Семигалії з титулом герцога, визнав себе васалом польського короля. Таким чином, Лівонський орден фактично припинив своє існування, а Російській державі довелось мати справу з коаліцією європейських держав у складі Польщі, Литви, Швеції та Данії.
• 1561—Знищення Лівонського ордену.
• 1569—Лю́блінська у́нія 1569 року — угода про об'єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу — Річ Посполиту, що була затверджена у місті Любліні 1 липня 1569 року.
• Походи Єрмака.
• іспанці принесли цивілізації інків віспу та грип.
• виникли перші школи для дівчаток.

• Формуються перші художні академії в Італії.

• В Італії зароджується опера.
• В Італії будують перші театральні споруди, спочатку у складі палаців (Театр Фарнезе в місті Парма), потім окремі міські будівлі, Театр Саббіонета.
• виникнення українського іконостасу.

Мистецькі течії

• Високе Відродження
• Маньєризм (заснування)
• Північний маньєризм
• Школа Фонтенбло у Франції
• Бароко (заснування)
• Палладіанство (заснування в архітектурі)
• Італійський сад доби відродження

• Генріх VII (король Англії), засновник династії Тюдорів. Ввів безжалісно-великі податки, які реабілітували Королівство Англія після важкого часу банкрутства через криваву громадянську війну (Війна Червоної та Білої троянд) (1457—1509).
• Франциск I (король Франції) , меценат Леонардо да Вінчі, засновник Школи Фонтенбло.
• Педру Алваріш Кабрал, перший європеєць, що прибув до Бразилії 22 квітня, 1500 (1467—1520).
• Сигізмунд І Старий, король Польщі, ввів воїнську повинність та бюрократію щоб фінансувати її (1467—1548).
• Васко да Гама, португальський мореплавець, відкрив Мис Доброї Надії (1469—1524).
• Коперник Микола, розвинув геліоцентричну теорію (1473—1543).
• Томас Мор, англійський політичний діяч, письменник, філософ, автор утопічного соціалізму(1478—1535).
• Дірк Волькертсен Корнгерт (1522—1590), нідерландський гуманіст, письменник, ідеолог-теоретик, державний діяч, гравер.
• Фернан Магеллан португальський мореплавець, його експедиція вперше обпливла Земну кулю (1480—1521).
• Мартін Лютер, німецький релігійний реформатор (1483—1546).
• Ернан Кортес, іспанський конкістадор (1485—1547).
• Генріх VIII, засновник англіканства (1491—1547).
• Сулейман І Пишний, султан Османської імперії (1494—1566).
• Густав І Ваза, відновив незалежність Швеції та оголосив у ній протестантизм (1496—1560).
• Нострадамус, французький астролог та доктор (1503—1566).
• Миколай Рей, польський письменник (1505—1569).
• Жан Кальвін, релігійний реформатор. Засновник кальвінізму (1509—1564).

 

• Марія Тюдор. Вводила протестантські реформи (1516—1558).
• Іван Грозний, перший московський цар (1533—1584).
• Мігель де Сервантес, іспанський письменник (1547—1616).
• Джордано Бруно, італійський філософ та астролог (1548—1600).
• Гаспаро да Сало (1540—1609), італійський майстер музичних інструментів.
• Михайло Хоробрий, володар Валахії, національний символ румунів за возз'єднання трьох провінцій під його рукою у 1600 (1558—1601)
• Вільям Шекспір, англійський письменник (1564—1616).
• Міямото Мусасі, відомий фехтувальник у Японії (1584—1645)

 

• Еразм Ротердамський (1466—1536)
• П'єтро Аретіно (1492—1556), взірець продажної журналістики 16 століття
• Нікколо Макіавеллі (1469—1527)
• Вільям Шекспір(1564—1610)
• Мігель Сервантес (1547—1616)
• Джорджо Вазарі (1511—1574)

•  
  Еразм Ротердамський
•  
  П'єтро Аретіно
•  
  Мігель де Сервантес
•  
  Шекспір

• Леонардо да Вінчі (1452—1519)
• Бернар Паліссі (бл. 1510, Ажен — бл. 1589, Париж)
• Андреас Везалій
• [[ ]]

• Колюччо Салютаті (1331—1406)
• Леонардо Бруні(1370 ?—1444)
• П'єтро Паоло Верджеріо (1370—1444)
• Гуаріно Веронезе ()
• Вітторіно да Фельтре(1378—1446)
• Джанджорджо Триссіно ()
• Марсіліо Фічіно (1433—1499)
• Джованні Піко делла Мірандола (1463—1694)
• Еразм Роттердамський (1466—1536)
• Томас Мор (1478—1535)
• Домінік Лампсоніус (1532—1599)
• Йоган Рейхлін (1455—1522)

• Ніколо Тріболо (1500—1550), Тоскана, Італія
• Жан Ленотр , батько Андре Ленотра, Франція
• Клод Мольє , Франція
• Бернар Паліссі (1510—1589), Франція
• Філібер Делорм (1510—1570), Франція
• [[ ]]

• Андреа дель Сарто (1486—1531)
• Бронзіно (1503—1572)
• Россо Фйорентино (1494—1540)
• Джорджо Вазарі(1511—1574)
• Санті ді Тіто (1536—1603)

• Джованні Баттіста делла Ровере (бл.1561-1627) маньєрист, фламандець в Мілані
• Джованні Паоло Ломаццо (1538—1592)
• Сімоне Петерцано (бл.1540-бл.1596) перший вчитель Караваджо

• Аміко Аспертіні (бл. 1474—1552)
• Інноченцо да Імола (бл. 1590—1545)
• Просперо Фонтана (1512—1597)
• Лоренцо Сабатіні (1530—1584)
• Денис Кальверт (бл.1540-1619)
• Бартоломео Пассаротті (1529—1592
• Лавінія Фонтана (1552—1614)

Художники Італії

 

 

• Леонардо да Вінчі відомий митець, винахідник та науковий діяч (1452—1519).
• Леонардески
• Арчімбольдески
• Мікеланджело Буонарроті, італійський художник та скульптор (1475—1564).
• Рафаель Санті
• Сандро Боттічеллі, пізні твори
• Джованні Белліні, пізні твори
• Джорджоне (1477—1510)
• Паоло Морандо (Каваццола 1486—1522)
• Тиціан(до 1485—1576)
• Лоренцо Лотто (бл. 1480—1556)
• Якопо Пальма старший (1480—1528)
• Марчелло Фоголіно (1483—1558)
• Тінторетто (1518—1594)
• Антоніо Баділе (1518—1560)
• Паоло Веронезе (1528—1588)
• Джованні Баттіста Зелотті (1526—1578)
• Ламберт Сустріс (1520—1584)
• Лука Камб'язо (1527—1585)
• Себастьяно дель Пьомбо (до 1485—1547)
• Джуліо Романо (бл. 1492—1546)
• Шипіоне Пульцоне або «Іль Гаетано» (1542—1598)
• Парміджаніно (1503—1540)
• Джузепе Арчімбольдо (1527—1593)
• Паріс Бордоне (1500—1570)
• Альтобелло Мелоне (1490—1543)
• Якопо Бассано (бл. 1510—1592)
• Джованні Баттіста Мороні (бл. 1525—1578)
• Доссо Доссі(бл. 1490—1542)
• Гарофало (1481—1559)
• Ель Греко (1541—1614)

• Марко даль Піно (1525—1588)
• Якопіно дель Конте (1510—1598)
• Федеріко Цуккарі (бл.1540—1609)
• Лодовіко Поццосеррато (бл. 1550— бл. 1605), фламандець, що працював у Італії
• Джованні Страдано (1523—1605), фламандець, що працював у Італії, у Флоренції
• Бернардо Буонталенті(1531—1608)
• Крістофоро Ронкаллі (1553—1626)
• Якопо Пальма молодший (1550—1628)
• Бартоломе Кардуччі (1560—1608)
• Мікеланджело да Караваджо, італійський живописець (1573—1610), ранні твори.

 

•  
  Мікеланджело Буонарроті, штудія до портрету графа Каносса
•  
  Аміко Аспертіні. Стеля з фрескою в залі Марса, Мінербіо, Болонья.
•  
  Якопо Бассано. Автопортрет, Музей історії мистецтв, Відень
•  
  Інноченцо да Імола. Марія Магдалина, Палац музеїв (Модена)
•  
  Ель Греко. «Портрет лицаря з рукою на грудях». близько 1580
•  
  Лавінія Фонтана. Свята Родина з Іваном Хрестителем дитиною, 1600, Національна галерея мистецтв, Вашингтон, США
•  
  Джованні Баттіста Мороні. «Лючія Альбані Авогадро», Національна галерея (Лондон).
•  
  Андреа дель Сарто. Автопортрет, фреска. Галерея Уффіці, флоренція.
•  
  Альтобелло Мелоне. «Портрет невідомого аристократа»
•  
  Альтобелло Мелоне.«Коханці», Дрезденська картинна галерея
•  
  Паріс Бордоне. «Мисливець та Німфа», Відень
•  
  Бронзіно.«Лукреция Панчатікі»
•  
  Шипіоне Пульцоне. «Вітторія Аккорамбоні», Петергоф, Росія.

Художники Німеччини

• Альбрехт Дюрер (1471—1528)
• Лукас Кранах старший (1472—1553)
• Ганс Бальдунг (1485 ? — 1545)
• Грюневальд або Матіас Грюневальд
• Петер Фльотнер (1485—1546)

Відомі графіки доби

 

 

• Поява гравюрної техніки — офорт .
• Альбрехт Дюрер (1471—1528), серії «Життя богородиці», «Майстерські гравюри»
• Якоб Бінк (1590—1568/1569)
• Ганс Гольбейн Молодший (1497—1543), серія «Танок Смерті»
• Лукас Кранах Старший (1472—1553), серії «Апостоли», «Страсті Христові»
• Ганс Бальдунг (1485 ? — 1545)
• Ганс Себальд Бехам (1500—1550)
• Ганс Бургмайр (1473—1531)
• Маркантоніо Раймонді (бл. 1480—1534)
• Лука Лейденський (після 1489—1533)
• Альбрехт Альтдорфер (бл. 1480—1538)
• Пітер Брейгель Старший (? 1525—1569)
• Генріх Альдегревер (1502 — ? 1556)
• Міхель Вольгемут (1434—1519)
• Ніколо Болдріні (2-а пол. 16 ст.)
• Альбрехт Альтдорфер (1480—1538)
• Жак Андруе Дюсерсо старший
• Ганс Вредеман де Вріс (1527—1609)

•  
  Монограміст H.X.C. «Портрет Ганса Зебальда Бехама», 1532 рік
•  
  Ганс Бургмайр, «Музики на колісниці», 1517 рік
•  
  Ганс Гольбейн Молодший, Автопортрет, 1542 рік.
•  
  Альбрехт Альтдорфер, «Закохана пара», 1511 рік.
•  
  Ганс Вредеман де Вріс. «Голландський садок», гравюра 1583 року.

Художники Нідерландів

• Ян ван Скорель (1495—1562)
• Артген ван Лейден (1498—1564)
• Антоніс Мор (1517—1576)
• Пітер Брейгель Старший (1525—1569)
• Бартоломеус Шпрангер (1546—1611)
• Геррі мет де Блес (1510?—1555)
• Ян Корнеліс Вермеєн (бл. 1504—1559)
• Босх, пізні твори
• Мартен ван Клеве ()
• Лука Лейденський (Лукас ван Лейден 1489—1533)
• Пітер Кук ван Альст (1502—1550)
• Франс Порбюс старший ()
• Дірк Якобс ()
• Мабюз (Ян Госсарт 1478—1532)
• Амброзіус Бенсон (бл. 1495—1550)
• Ганс Еворт (бл. 1520—1574), працював в Королівстві Англія
• Корнеліс Кетель (1548—1616)
• Ганс Боль (Hans Bol 1534—1593)
• Герман Постімус (Herman Posthumus 1512 —1588) — художник і архітектор

Художники Франції

 

• Антуан Карон (1521—1599)
• Корнель де Ліон (бл. 1500—1575)
• Франческо Приматіччо (1504—1570)
• Франсуа Клуе (1515—1572)

Художники Іспанії

• Майстер з Алсіри (середина 16 ст.)
• Педро Мачука (бл. 1490—1550)
• Луїс де Моралес (бл. 1520—1586)
• Пабло де Сеспедес (1538—1608)
• Ель Греко (1541—1614)
• Франсіско Пачеко (1564—1644)

Скульптори Італії

• Мікеланджело Буонаротті (1475—1564)
• Джованні-Анжело Монторсолі (1506—1563)
• Бенвенуто Челліні (1500—1571)
• Алессандро Вітторіа (1525—1608)
• Джованні да Болонья (1529—1608)
• П'єтро Франкавілла (1548—1615)
• Леоне Леоні (1509—1590)
• Баччо Бандінеллі (1493—1560)
• Бартоломео Амманаті (1511—1592)
• Якопо Сансовіно (1486—1570)
• Джованні Франческо Рустічі ()
• Даніеле да Вольтерра (1509—1566)
• Андреа Бустолоне (1662—1732)

Архітектори Італії

• В архітектурі Італії виникає уява про ансамбль. Все менше задовольняє окрема, талановито створена будівля. Серед перших ансамблів — забудова пагорба Капітолій в Римі (арх. Мікеланджело). Наприкінці 16 ст. ансамблева забудова талановито перенесена в містобудівництво(арх. Доменіко Фонтана), а трипроменеве розпланування вулиць Риму стає взірцевим (три шляхи в Версалі, три алеї в садах бароко тощо).
• Кінцеве створення типу заміської вілли-резиденції володаря та саду бароко на терасах.
• Браманте (1444—1514), пізні твори
• Рафаель Санті, палаци в Римі, Вілла Мадама
• Мікеланджело Буонарроті (1475—1564)
• Джакомо да Віньола (1507—1573)
• Бартоломео Амманаті (1511—1592)
• Антоніо да Сангалло молодший (1483—1546)
• Джуліяно да Санґало
• Мартіно Лунгі старший
• Пірро Лігоріо , Вілла д'Есте в Тіволі
• Якопо Сансовіно (1486—1570)
• Андреа Палладіо (1508—1580)
• Вінченцо Скамоцци (1548—1616)
• Джакомо делла Порта , Вілла Альдобрандіні
• Франческо Лапареллі (1521—1570)
• Джованні Баттіста Монтано (1534—1621)

Архітектори Франції

• Жан Бюллан(1510—1578)
• Філібер Делорм (бл.1510—1570)
• Жак Андруе Дюсерсо старший (бл. 1515—1585)

Архітектори Іспанії та запрошені на працю іноземці

• Хуан Баутіста де Толедо (1515 ? — 1567)
• Педро Мачука (1490—1550)
• Хуан де Еррера (бл. 1530—1597)
• Пеллегріно Тібальді (1527—1596)

• С. Л. Юсов. Відродження і Україна [Архівовано 4 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 531. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.

Це незавершена стаття про століття. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.