Чад: країна в центрі північної Африки

Республіка Чад фр. République du Tchad араб. جمهورية تشاد‎ Jumhūriyyat Tshād
Прапор Герб
Девіз: «Unité, Travail, Progrès» фр. "Єдність, праця, прогрес"
Гімн: La Tchadienne
Столиця (та найбільше місто)	Нджамена country H G O
Офіційні мови	Французька, арабська
Форма правління	Республіка
- Президент	Магамет Дебі Ітно
- Прем'єр-міністр	Посада вакантна
Незалежність	від Франції
- Дата	11 серпня 1960
Площа
- Загалом	1,284,000 км² (21)
- Внутр. води	1,9 %
Населення
- оцінка 2005	10,146,000 (75)
- перепис 1993	6,279,921
- Густота	7,9/км² (212)
ВВП (ПКС)	2005 р., оцінка
- Повний	$15,260 млрд. (128)
- На душу населення	$1,519 (163)
ІЛР (2004)	▲ 0,368 (низька) (171)
Валюта	франк CFA (XAF)
Часовий пояс	WAT (UTC+1)
- Літній час	не спостерігається (UTC+1)
Коди ISO 3166	TCD
Домен	.td
Телефонний код	+235
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чад

Політичні структури Сахеля XI-XIII ст. Імперія Гана • Канем • Текрур XIII-XVIII ст. Джолоф (Волоф) • Імперія Малі • Імперія Сонгаї Моси • Міста-держави хауса • Багірмі Вадан • Дарфурський султанат • Сеннар Борну • Сокото • Масина • Такедда XIX-XX ст. (Колонії) Британська колонія Нігерія Судан (колонія) • Французька Західна Африка Французька Екваторіальна Африка XX ст. (Незалежні держави) Сенегал • Мавританія • Буркіна-Фасо Малі • Нігерія • Нігер Камерун • Чад • Судан • Еритрея Цей шаблон: переглянути обговорити редагувати

Рельєф: гори на північному заході, савана і частина пустелі Сахара на півночі; річки на півдні течуть на північний захід до озера Чад.

Глава держави — Магамет Дебі Ітно з 2021. Політична система — президентська республіка.

Головні експортні товари: бавовна, м'ясо, шкіри, домашня худоба, нафта. Кухня Чаду не сильно відрізняється від кухонь інших країн цього регіону. Основа страв — це зернові та м'ясо. П'ють тут каркаде — чай з квітів гібіскуса.

До дев'ятнадцятого століття на території Чаду існували держави Канем-Борну, Вадай та інші. Наприкінці XIX — на початку XX стт. перетворився на колонію Франції. Незалежність від Франції здобута в 1960 р., у 1975 р. відбувся військовий переворот, уряд пішов у вигнання через жорстоку опозицію Чадського національного фронту визволення, який підтримувала Лівія. Протидія продовжувалася між частинами, підтримуваними Лівією, з одного боку, а Францією — з іншого, до 1987 р. Дипломатичні відносини з Лівією цілковито відновлені в 1988. Нова конституція ухвалена в 1990 р.

За даними рейтингу «Неспроможних держав» на 2013 рік, Чад посідає в ньому п'яте місце.

Населення складає 10 мільйонів осіб, етнічний склад якого представляють: багірмі, загава, тубу, хауса, араби тощо; мови: французька, арабська (обидві державні), більш як 100 африканських діалектів; 50 % населення визнає місцеві традиційні вірування, 40 % іслам, більшість решти — християни.

Релігія

Чад — релігійно різноманітна країна. За оцінками дослідницького центру П'ю у 2010 році, 55,7 % населення були мусульманами, у той час як 22,5 % були католиками і ще 17,6 % були протестантами. Серед мусульман 48 % заявили, що вони суніти, 21 % шиїти, 4 % ахмаді і 23 % просто мусульмани. Більшість мусульман в країні є прихильниками суфізму, помірної гілки містичного ісламу (55 % належить до суфійських орденів). Невелика частина населення дотримується традиційних африканських вірувань (анімалізм, фетишизм, культ предків, сил природи тощо; особливо розвинений фетишизм).

Християнство принесли в Чад французькі і американські місіонери. Як і у випадку з чадським ісламом, християнство ввібрало в себе деякі риси дохристиянських релігійних вірувань. Мусульмани переважно зосереджені в північному і східному Чаді, анімісти і християни живуть переважно в південному Чаді і Гері. За конституцією Чад є світською державою і гарантує свободу віросповідання; різні релігійні громади зазвичай співіснують без проблем.

Католики становлять найбільшу християнську конфесію в країні. Більшість протестантів, включаючи нігерійську «Каплицю переможців», пов'язані з різними євангельськими християнськими групами. Члени релігійних громад Бахаї і Свідків Єгови також присутні в країні.

У Чаді проживають іноземні місіонери, що представляють як християнські, так і ісламські групи. Країну також відвідують мандрівні мусульманські проповідники, переважно з Судану, Саудівської Аравії та Пакистану. Саудівська Аравія зазвичай підтримує соціальні та освітні проекти і фінансує масштабне будівництво мечетей.

Мови

Офіційними мовами бізнесу у Чаді є французька та арабська, але в країні присутні більш ніж 100 мов і діалектів. Через важливу роль, яку відіграють мандрівні арабські торговці і купці, що оселилися в місцевих громадах, арабська Чаду стала лінгва-франка.

Країна розділена на 22 регіони.

Найбільші міста (дані на 2010 рік):

• Нджамена (792 440 осіб)
• Мунду (148 544 особи)
• Сарх (112 674 особи)
• Абеше (81 530 осіб).

Рельєф

 

 

Велику частину території займають рівнини і плато, які чергуються з плоскими западинами. Північна частина території країни вкрита кам'янистими й піщаними пустелями з нечисленними оазами. На північному заході розташоване нагір'я Тібесті з найвищою точкою країни — вулканом Емі-Кусі (3415 м). На півдні напівпустелі й савани. У південних і південно-східних районах великі площі вкривають болота. Майже неживі, випалені сонцем схили нагір'я складені метаморфічними породами докембрійського фундамента, сильно розчленованими конусами вулканів, ущелинами й тимчасовими водотоками. Найвища точка країни — сплячий вулкан Емі-Кусі (3415 м), який лежить у північній частині нагір'я. На його вершині розташований кратер діаметром 15 км і глибиною приблизно 700 м, із висохлим озером на дні. У західній частині нагір'я височить декілька діючих вулканів, найвищий з яких — Тусіде (3265 м), виверження відбувається досить регулярно. Міжгірні райони рясніють солончаками і кам'янистими пустелями, серед яких можна знайти чимало тектонічних западин (Шиєде, Айн-Галакка, Текро, Егрі, Брульку тощо), вкритих тими-таки солончаками. Тут же розташована й найнижча точка країни — депресія Джураб (160 м). У північно-східній частині Чаду підносяться плато Ерді (1115 м) і Еннеді (1450 м), у центрі — масив Вадаї з горою Гера (1790 м), а на сході — гірська місцевість Уаддан (до 1340 м). Рідкісні людські поселення тут зазвичай представлені стоянками кочівників, а рослинний і тваринний світи здебільшого бідні.

Корисні копалини

Алюміній, берил, боксити, вольфрам, глина, залізо, золото, вапняк, каолін (глина), каустична сода, мідь, нафта, олово, кухонна сіль, природний газ та уран.

Води

 

Річок у країні мало. Майже всі вони, крім річок Шарі і Логон, є сухими руслами — ваді, що наповнюються водою тільки в період дощів. Густа мережа річок (Батха, Логон, Майо-Кебі, Мбере, Шарі тощо) характерна для південних регіонів, у північних регіонах річок немає. Є судноплавні річки — Шарі (головна водна артерія країни) і Логон. Великі озера — Іро, Фітрі та прісноводне о. Чад (4-е за величиною в Африці). У сухий період року (жовтень-липень) у північних районах віє харматан — розжарений північно-східний вітер, що приносить багато пилу й різко погіршує видимість.

Озеро Чад — найбільша водоймища Центральної Африки і єдине постійне джерело прісної води для всієї країни. Колись площа водного дзеркала становила близько 25 000 км², однак через посухи, що регулярно вражають цей регіон, а також через колосальний водозабір для потреб населення, його площа за останні 10 років скоротилася майже в 5 разів (хоча регулярні підйоми рівня води і її майже повне зникнення відзначалися вченими щонайменше 8 разів за останнє тисячоліття). Навколо озера тягнеться череда густих лісів, а на південь і південний схід — смуга заболочених прирічкових областей, які служать притулком для 120 видів риб і 200 різновидів птахів.

Сільське господарство

Основна галузь економіки, що забезпечує до 70 % валютних надходжень. Частка аграрного сектора в ВВП — 32,4 %, в ньому працює 80 % населення (2004). Обробляються 2,86 % земель (2001). Основні експортні культури — бавовник й арахіс. Вирощують також бобові, кунжут (сезам), кукурудзу, манго, маніок їстівний, овочі, просо, пшеницю, рис, цукрову тростину, сорго, таро, фініки і ямс. Виробляється гуміарабік (смола акації) — сировина для харчової, текстильної і фармацевтичної промисловості. Тваринництво (розведення верблюдів, кіз, великої рогатої худоби, коней, овець, віслюків і свиней) є традиційним заняттям 40 % населення. Природні пасовища вкривають площу близько 49 млн га. За поголів'ям худоби Чад посідає 1-е місце в Центральній Африці. Шкоди сільському господарству завдають часті посухи, нашестя сарани і муха цеце. Розвивається рибальство, щорічний вилов риби (коропа, окуня, сома та ін.) становить близько 90 тисяч тонн.

Промисловість

Частка у ВВП — 18,8 % (2004). Розвивається гірничодобувна промисловість: видобуток нафти, каустичної солі (натрон), золота, вапняку і глини. З 1993 розробляється нафтове родовище Доба, видобувається близько 225 тис. барелів нафти на добу (за оцінками, запасів нафти вистачить на 25-30 років). Обробна промисловість представлена переважно підприємствами з переробки сільськогосподарської продукції (бавовноочисні фабрики, цукрорафінадний завод, маслоробні, борошномельні, м'ясопереробні, пивоварні заводи, тютюнова фабрика). Розвивається текстильна, хімічна промисловість (2 парфумерні фабрики і підприємство з виготовлення пластмасового взуття), металообробка, виробництво будівельних матеріалів, працює завод із складання велосипедів. Розвинене кустарне виробництво, в тому числі сільськогосподарських знарядь.

Транспорт

Гостро стоїть проблема розвитку транспортної мережі і вантажоперевезень. Залізниць немає, основний вид транспорту — автомобільний. Більша частина доріг придатна для експлуатації тільки в сухий період року (жовтень-липень) і потребує капітального ремонту. Довжина автомобільних доріг становить близько 40 тис. км (з твердим покриттям — 412 км доріг) станом на 1999. Допомогу в будівництві шосейних доріг надає Євросоюз. У сільській місцевості для перевезень використовуються верблюди й осли. Довжина водних шляхів — 2 тис. км (2003). Налічується 50 аеропортів і злітно-посадочних майданчиків (7 з них мають тверде покриття) (2004). У столиці розташований міжнародний аеропорт, який обслуговує рейси до сусідніх африканських країн та Франції. З 2003 р. діє нафтопровід Чад-Камерун (1050 км).

Член ООН з 1960 року, Організації Африканської Єдності (ОАЄ) з 1963 року, а з 2002 р. її наступника — Африканського Союзу (АС), Руху неприєднання, Міжнародної організації Франкофонії (МОФ), Економічного співтовариства держав Центральної Африки (КЕЕАК) з 1983 року, Економічного і валютного співтовариства Центральної Африки (КЕМАК) з 1999 року, Співтовариства держав Сахеля і Сахари з 1997 року.

Відносини з Україною

Дипломатичні відносини з Україною встановлено 27 липня 1993 року.

• Список міст Чаду
• Повітряні сили Чаду
• Надзвичайні Африканські Палати
• Географія Чаду

• (рос.) Сагоян Л. Ю. Республика Чад: Справочник / РАН Институт Африки. — М. : Наука, 1993. — 150 с.
• (рос.) Сидорова Г. М. Республика Чад. — М. : Знание, 1989. — 67 с.

• Чад [Архівовано 4 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
• Encyclopedia Britannica — Chad [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
• БСЭ — Чад [Архівовано 3 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

	Лівія
Нігер		Судан
Нігерія   Камерун	Центральноафриканська Республіка