Ніло-Сахарські Мови

Поширені в південній частині Сахари, в долині Нілу, в Сахелі, в регіоні Судану і в прилеглих районах Центральної, Західної та Східної Африки — від Малі на заході до Ефіопії на сході і від південного Єгипту на півночі до Танзанії на півдні.

Ніло-сахарські мови
Поширені:	Африка:  Алжир,  Малі,  Буркіна-Фасо,  Бенін,  Нігер,  Нігерія,  Камерун,  Чад,  Центральноафриканська Республіка,  Судан,  Південний Судан,  Єгипет,  Ефіопія, ДР Конго,  Уганда,  Кенія,  Танзанія
Класифікація:	гіпотетична макросім'я
Групи:	Сонгайські мови Сахарські мови Мабанські мови Фурські мови Центральносуданські мови Східносуданські мови Каду мови Кульяцькі мови Берта мови Команські мови Гумуз мови Кунама мови
Кількість носіїв:	50 мільйонів
ISO 639-2 and 639-5:	ssa
Поширення ніло-сахарських мов на території Африки.

Загальна кількість носіїв ніло-сахарських мов (згідно Ethnologue-16) приблизно дорівнює 39 мільйонам чоловік. Тим не менше, дані охоплюють діапазон з 1980 по 2005 рік (включаючи усереднені показники 1990-х років).

Якщо спорідненість цих сімей коли-небудь виявиться доведеною, то вона виявиться істотно більш далекою, ніж це можна припускати для нігеро-конголезьких мов. Так, згідно однієї з гіпотез (Грегерсен, 1972), нігеро-кордофанські мови включаються у ніло-сахарську гіперсім'ю (яка називається в такому випадку нігеро-сахарською) поряд з іншими (макро) сім'ями. Однак більшість лінгвістів з обережністю ставляться до таких припущень, оскільки спорідненість самих ніло-сахарських мов дуже далека від доведеності. Деякі мовні групи ніло-сахарської макросім'ї, за оцінками передували періоду неоліту. Так, наприклад, єдність східносуданських мов була заснована, орієнтовно, в 5-му тисячолітті до нашої ери. Ніло-сахарська генетична (і мовна) єдність обов'язково буде набагато давніше східносуданських мов, і буде стосуватись періоду верхнього палеоліту.

Розподіл сімей ніло-сахарських мов може відображати розташування водних ресурсів у Зеленій Сахарі, коли пустеля була більш придатною для життя, ніж вона є сьогодні, — тобто в період неолітичного субплювіала, коли Сахара востаннє була саваною.

Носії ніло-сахарських мов відносяться, як правило, до негроїдної раси, а в деяких районах Судану і Чаду — до перехідних і змішаних типів європеоїдно-негроїдної раси.

 

Згідно ніло-сахарської гіпотези разом об'єдналися 11 сімей та 4 ізольованих мови, які перераховані нижче приблизно з заходу на схід.

• Сонгайська сім'я (сонгай — зарма; Нігер і Малі) включає близько 10 мов.
• Сахарська сім'я (південний край Сахари біля озера Чад) включає близько 10 мов, з яких найвідоміша канурі.
• Мабанська сім'я включає 5-9 мов в південно-східному Чаді на кордоні з Суданом.
• У фурську сім'ю (фор) входить всього 2 мови на сході Чаду і заході Судану.
• Центральносуданська сім'я складається з 8 гілок, географічно розділених на західну (південь Чаду і північ ЦАР) і східну (південь Судану і північний схід ДРК) частини, і включає більше 60 мов (мови сара та ін.)
• Східносуданські (східносахельські) мови — умовне об'єднання (надсім'я) мов, включає близько 80 мов, що об'єднуються в 3 сім'ї та 1 ізольовану мову, спорідненість між якими остаточно не доведено .
  • тама-нубійська сім'я (вкл. таманську і нубійську гілки);
  • н'їманська сім'я;
  • мова нара ;
  • кір-аббайська сім'я, куди входять нілотські мови.
  • мероїтська мова (мертва) — гіпотеза К. Рільї, що отримала підтримку низки західних лінгвістів.
• Сім'я каду (Кадуглі або тумтум) раніше включалася в кордофанську сім'ю. Складається з 7 мов у центрі Республіки Судан.
• Кульякська сім'я (руб) включає всього 3 невеликі мови в Уганді: ік, н'янгія, соо (тепес).
• Берта — ізольована в Ефіопії.
• Команська сім'я включає 5 мов на кордоні Ефіопії та Судану.
• Гумуз — ізольована в Ефіопії.
• Кунама — ізольована в Еритреї.

Під сумнівом залишається питання про приналежність до ніло-сахарських мов мертвої мероїтської мови.

Вперше ніло-сахарську гіпотезу в близькому до сучасного вигляду висунув Джозеф Грінберг. За його класифікації ніло-сахарські мови включали такі групи:

1. комузські мови (включали команські мови і мову Гумуз)
2. сахарські мови (у тому числі канурі)
3. мови сонгаї
4. мови фур
5. мови мабан
6. шарі-нільські мови — що включали 4 групи:
   1. центральносуданські мови
   2. мови кунама
   3. мови берта
   4. східносуданські мови (у тому числі нубійські і нілотські мови)

Згодом угруповання комузських і шарі-нільських мов були зовсім відкинуті.

У рамках ніло-сахарської макросім'ї виділяються декілька мов, які налічують не менше півмільйона носіїв (SIL Ethnologue, 2005):

• Луо або долуо (3.465.000 носіїв), поширений в Кенії, східній Уганді і Танзанії. Носіями є люди народності луо, третьої за величиною етнічної групи Кенії після кікую і лух'я. На цій мові говорив батько Б. Обами, 44 президента США.
• Канурі (3.340.000, група діалектів), носії проживають від Нігера до північного сходу Нігерії, де представляють найбільшу етнічну групу.
• Сонгайські мови (2.900.000, раніше вважалися однією мовою), носії проживають вздовж річки Нігер у Малі і Буркіна-Фасо. Найбільшим представником є мова зарма, велика за чисельністю мова Нігеру. Сонгайські мови поширені на всій території колишньої Сонгайської імперії. Проте, включення цих мов в ніло-сахарську макросім'ю є спірним.
• Дінка (понад 2.000.000), носії проживають в південному Судані. Мова одного з найбільш впливових етнічних угруповань південного Судану, до якої належить, зокрема, Джон Гаранг, покійний командувач Армії визволення Судану.
• Ланго (977.680), поширений серед одного з найбільших народів Уганди. Поряд з ачолі, носії мови Ланго піддавалися етнічним чисткам у роки диктатури Іді Аміна , що належав до іншого ніло-сахарського народу, каква.
• Масаї (883.000), поширений серед народності масаї в Кенії і Танзанії, що займаються скотарством..
• Нуер (804.907), мова племені нуер в Південному Судані.
• Ачолі (791.796), поширена в Уганді і в Судані, найближчий родич мови ланго.
• Фур (501.800), одна з найбільших мов регіону Дарфур (букв. «будинок фур» арабською), суданської провінції, де тривалий час триває громадянська війна.
• Нубійські мови (495.000 — різні діалекти), нащадки мови стародавньої Нубії — традиційного ворога Стародавнього Єгипту, поширені від південного Єгипту до північного Судану.

• Lionel Bender, 1997. The Nilo-Saharan Languages: A Comparative Essay. München.
• Lionel Bender (linguist)|Lionel Bender, 2000. "Nilo-Saharan". In Bernd Heine and Derek Nurse, eds., African Languages: An Introduction. Cambridge University Press.
• Christopher Ehret, 2001. A Historical-Comparative Reconstruction of Nilo-Saharan. Köln.
• Joseph Greenberg, 1963. The Languages of Africa (International Journal of American Linguistics 29.1). Bloomington, IN: Indiana University Press.
• Мови Азії та Африки (серія видань, друкувалася в 1980—1990 роках)
• Roger Blench. «Is Niger-Congo simply a branch of Nilo-Saharan?», in ed. Nicolai & Rottland, Fifth Nilo-Saharan Linguistics Colloquium. Nice, 24-29 August 1992. Proceedings. (Nilo-Saharan 10). Koeln: Koeppe Verlag. 1995. pp. 36–49.
• Edgar Gregersen. «Kongo-Saharan». Journal of African Languages, 11, 1:69-89. 1972.
• Roger Blench, 2011. "Can Sino-Tibetan and Austroasiatic help us understand the evolution of Niger-Congo noun classes?",[1] CALL 41, Leiden

• Ethnologue
• Roger Blench: Nilo-Saharan
  • Nilo-Saharan classification (Blench) (.PDF)
• Nilo-Saharan Newsletter
  • Детальна бібліографія (англ.)
• Nilo-Saharan language family with estimated branching dates by Elizabeth T. Wood (pdf file)