Шарлотта Ремплінґ: британська акторка, модель та співачка

Charlotte Rampling, нар. 5 лютого 1946, Стермер, Ессекс, Велика Британія) — британська акторка театру, кіно та телебачення, співачка та модель.

Шарлотта Ремплінг
англ. Charlotte Rampling
Ім'я при народженні	Тесса Шарлотта Рімплінг
Дата народження	5 лютого 1946(1946-02-05) (78 років)
Місце народження	Стермер, графство Ессекс, Велика Британія
Громадянство	Велика Британія
Професія	модель, акторка театру, співачка, кіноакторка, телеакторка
Alma mater	St. Hilda's School, Busheyd
Роки активності	1965 — наш час
Діти	Barnaby Southcombed і David Jarred
IMDb	ID 0001648
Нагороди та премії
Офіційний сайт
Шарлотта Ремплінґ у Вікісховищі

Дочка військовика, що став одним із командувачів НАТО. Ремплінґ навчалася в елітних навчальних закладах Англії та Франції. Почавши кар'єру манекенниці, дебютувала в кіно 1965 епізодичною роллю. Уже наступного року Ремплінґ звернула на себе увагу в чорній комедії «Дівча Джорджі», а в 1969 зіграла у Лукіно Вісконті в картині «Загибель богів».

На початку 1970-х за Ремплінґ закріпилося амплуа сексуальних, часто перверсивних (збочених) жінок. Такими були її ролі в італійських фільмах «Прощай, жорстокий брат» (1971, за п'єсою Джона Форда «Шкода, що вона повія») і «Нічний портьє» (1974, режисер Ліліана Кавані). Фільм «Нічний портьє» про садомазохістський роман між есесівцем і ув'язненою концтабору викликав скандал і приніс Ремплінґ міжнародну популярність. У 1975 вона зіграла в екранізації роману Раймонда Чандлера «Прощай, кохана», того ж року знялася в головній ролі у фільмі Адріано Челентано «Юппі-Ду». У 1978 одружилася з французьким композитором Жаном Мішелем Жарром.

Серед найкращих ролей — роботи в комедії Вуді Аллена «Спогад про „Зоряний пил“» (1980) і в судовій драмі Сідні Люмета «Вердикт» (1982). Ремплінґ багато знімалася у Франції, зокрема у Іва Буассе в «Бузковому таксі» (1977) і в Клода Лелуша (1984). У чорній комедії Наґіси Осіми «Макс, моя любов» (Франція, 1985) зіграла дружину дипломата, що бере в коханці шимпанзе. У 1987 знялася в невеликій ролі в Алана Паркера у фільмі «Ангельське серце», у 1988 — в картині Девіда Гейра «Париж вночі» (Paris by Night). У 1990-і роки Ремплінґ у кіно знімалася мало. У 1997 вона зіграла в екранізації романа Генрі Джеймса «Крила голубки».

• Charlotte Rampling Website [Архівовано 11 лютого 2016 у Wayback Machine.] — a Fanpage dedicated to CR
• Charlotte Rampling на сайті IMDb (англ.)
• MacKenzie, Suzie (16 серпня 2003). A time for happiness. London: The Guardian. Архів оригіналу за 28 квітня 2006. Процитовано 23 жовтня 2006.
• The ice queen thaws. The Sydney Morning Herald. 22 грудня 2006. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012. Процитовано 31 липня 2012.