Цѣсарь · имєнованиѥ чьстьи правитєлꙗ рѡсїиска ѥстъ · въ нѥмь жє оного ꙁємлѩ каꙁанꙑ сѫтъ · въ врѣмєна раꙁличьна раꙁьнꙑ странꙑ въхождꙗахѫ дрьжавѫ · сєго дѣл҄ьма ꙁъваниѥ мѣнꙗашє сѧ ⁙
ꙁъваниѥ коньчьно самодрьжьца рѡсїиска |
Божіею поспѣшествующею милостію, Мы, NN, Императоръ и Самодержецъ Всероссійскій, Московскій, Кіевскій, Владимірскій, Новгородскій, Царь Казанскій, Царь Астраханскій, Царь Польскій, Царь Сибирскій, Царь Херсониса Таврическаго, Государь Псковскій и Великій Князь Смоленскій, Литовскій, Волынскій, Подольскій и Финляндскій, Князь Эстляндскій, Лифляндскій, Курляндскій и Семигальскій, Самогитскій, Бѣлостокскій, Корельскій, Тверскій, Югорскій, Пермскiй, Вятскій, Болгарскій и иныхъ; Государь и Великій Князь Новагорода Низовскія земли, Черниговскiй, Рязанскій, Полотскій, Ростовскій, Ярославскiй, Бѣлозерскій, Удорскій, Обдорскій, Кондійскій, Витебскій, Мстиславскій и всея Сѣверныя страны Повелитель и Государь Иверскія, Карталинскія, Грузинскія и Кабардинскія земли и Области Армянскія, Черкасскихъ и Горскихъ Князей и иныхъ Наслѣдный Государь и Обладатель; Наслѣдникъ Норвежскій, Герцогъ Шлезвигъ-Голстинскiй, Стормарнскій, Дитмарсенскій и Ольденбургскій, и прочая, и прочая, и прочая |
Ꙁъваниѥ кажєтъ имѣниꙗ · достоиньства · положєниꙗ владꙑкꙑ · и жє ѥщє источьникъ власти правити можєтъ · ꙁа напьсании блаꙁнꙑ мьщаахѫ лютѣ · сълоучи сѧ оубо въ лѣто 1650 Вєликъ Гдⷭ҇рь Алєѯсїи Мїхаиловищь гнѣва сѧ на пол҄ьсци чиновє ижє ѥго ꙁъванѥ нє испльно пьсали бѣшѧ да настоꙗниѥмъ вєлє оубити тꙑ ⁙
Дъва ꙁъваниꙗ обраꙁоу бѣашєтє
Такождє и дъва пєчатию бѣашєтє · понѥжє боукъвахъ оба пьсаахѫ · чинъ бо тврьдъ бѣашє дѣꙗти тъчьнъ съобраꙁьнъ ꙁъваниѩ пєчать · Къжьдо владꙑчьство свои пєчать имѣашє · бо имѧ правитєлꙗ мѣнꙗашє сѧ · ащє оу нова цѣсарꙗ прѣждьнꙗ пєчать осталъ бѣ и сиць ꙁаконъ полагаашє · въꙁвєличаниѥ да притварѥниѥ ꙁъваниꙗ тако жє нѫждꙗашєтє къ положєнию ꙁакона и сєго обьщьствьноу оглашєнию ·
Искони ꙁъваниꙗ нє бѣшѧ · нъ по оутврьждєнии кънѧжѧ власти прьви ꙁъваниꙗ авлꙗѭтъ сѧ · ꙁачѧлѣ и малꙑ области и ꙁємлѩ имѣахѫ · сєго дѣлꙗ ихъ кънѧжьско ꙁъваниѥ нє вєлии бѣашє · ꙁа сими врѣмєнꙑ лѣта ѥдинѥниꙗ вьсєѩ вєликꙑ Роуси грѧсѧ и мъножьство ꙁємь въхождꙗахѫ онѫ · пачє того цѣсар҄и да цѣсар҄ицѧ наслѣдаахѫ щоуждєстраньни прѣстоли бо бракꙑ тварꙗахѫ съ инѣми владꙑками · слѣдоуѥтъ далѥ описаниѥ иꙁмѣнѥниꙗ ꙁъваниꙗ
Слово цѣсар҄ь отъ латиньска словєсє caesar иꙁишьло ѥстъ ⁙ Такъ обраꙁъ нꙑнѣ съхранѥнъ ѥстъ въ єѵрѡпьскꙑихъ ѩꙁꙑкахъ ⁙ Прасловѣньско слово *cěsarь и нѣмьчьско слово kaiser отъ готьска слова kaisar иꙁишьли ѥстъ ⁙
This article uses material from the Wikipedia Словѣньскъ article Рѡсїискъ цѣсаръ ꙁъваниѥ, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). подъ прощєниѥмь CC BY-SA 4.0 пьсано ѥстъ · ащє ино нє каꙁано ѥстъ Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Словѣньскъ (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.